Як подолати дефіцит артилерії і чи продовжать воєнний стан. Пояснює голова комітету з нацбезпеки

Треба прискорити західні поставки боєприпасів і артилерії, іншого шляху для України немає, каже депутат Верховної ради від "Слуги народу" Олександр Завітневич.

Він вже майже три роки очолює парламентський комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Крім того, Завітневич є офіцером запасу і "давнім товаришем" президента України Володимира Зеленського.

В умовах війни комітет Завітневича відіграє значну роль. До прикладу, саме він розглядає законодавчі ініціативи про продовження воєнного стану чи про залучення бійців ТрО до зони бойових дій.

В інтерв'ю BBC News Україна він розповів про підсумки "Рамштайну-3", про проблеми української артилерії та поїздки політиків на фронт.

Підсумки "Рамштайну-3"

15-16 червня в Брюсселі відбулась вже третя зустріч міністрів оборони приблизно 40 країн, які постачають озброєння Україні. Це об'єднання має неформальну назву "Рамштайн" за місцем першого такого саміту на базі НАТО в Німеччині.

За підсумками зустрічі оголосили, зокрема, про постачання Києву додатково 18 гаубиць М777 з боєприпасами, хоча офіс президента України напередодні публічно говорив про потребу в 1 тисячі гаубиць такого типу.

BBC News Україна: Як ви оцінюєте підсумки чергового "Рамштайну"? Є дуже полярні оцінки щодо цього. Мовляв, західні партнери дали набагато менше Україні, ніж очікувалось. Є також думка, що Захід навпаки поставляє максимально можливу зараз кількість озброєння Києву.

Олександр Завітневич: Якщо в цілому говорити, то я оцінюю дуже позитивно і очікую якнайшвидшої реалізації цих домовленостей в справах. Так, були публічні заяви (про обсяги постачання озброєння Києву, - Ред.), але ж треба зважати, що це саме публічні заяви. І по деяких видах озброєння не було навіть оголошено подробиць.

Але в цілому це дуже позитивно. Навіть більше вам скажу. Якщо повернутись до початку війни, то ми навіть не могли собі уявити що буде така допомога. Звичайно, ми тоді ще багатьох речей не могли уявити, які відбулися. Але що стосується озброєння, то це просто небо і величезний дальній космос.

BBC News Україна: Ви натякнули, що публічно могли озвучити лише частину наданої Україні допомоги. Тобто про деяку допомогу Україні могли і не повідомити?

Олександр Завітневич: Може бути й так. Я ще не спілкувався з міністром оборони, тому не можу зараз докладно говорити про певні речі. Можливо, про деякі питання не говорилось журналістам, але обговорювалося між собою. Це все нюанси і моменти, а головне - це наративи, загальний настрій всіх учасників. Мені здається, все було вдало і правильно. Далі буде набагато краще і головне - швидше.

Дефіцит артилерії

Українська влада каже про критичну ситуацію з артилерією на фронті. За даними військової розвідки, Росія має перевагу за цим компонентом в 10-20 разів. Це дозволяє їй буквально знищувати артилерійським вогнем цілі міста і відтискати ЗСУ з їхніх позицій.

Натомість Збройні сили України відчувають дефіцит як боєприпасів "радянського" (122, 152-мм), так і "натівського" (155-мм) калібру. Перед війною йшла мова про їх виготовлення в Україні, але запустити повноцінний процес не вдалося.

BBC News Україна: Питання щодо дефіциту артилерії, де Україна має суттєвий дисбаланс з Росією, та необхідність великої кількості 155-мм натівських боєприпасів. Які ви бачите максимально швидкі шляхи розв'язання цієї проблеми? Можливо, пришвидшення постачання, власне виробництво чи налагодження кооперації з сусідами?

Олександр Завітневич: Тут питання комплексне. Звичайно, необхідне і пришвидшення поставок. Тут просте питання логістики. Коли почалася матеріально-технічна допомога з боку країн-членів НАТО й інших держав, то ми це робили вперше. Якщо порівнювати перші тижні й теперішню ситуацію, то в багатьох випадках це все вже значно пришвидшене.

Але зважайте на відстані і на специфіку "товару", який нам треба доставити в Україну. Другий момент - це те, що в деяких державах є певні процедури (постачання зброї, - Ред.), певні особливості ухвалення рішень, законні й підзаконні акти. Вони теж потребують часу і на це нам треба зважати.

Швидкість - це зараз головне, а саме - скільки часу минає від початку перемовин, які веде президент чи міністр оборони, і до моменту коли зброя з'явиться на передовій.

Щодо дефіциту боєприпасів, то він дійсно є. Просто треба пришвидшити логістику і ухвалення рішень. Над чим ми і працюємо кожен на своєму фронті.

BBC News Україна: А власне виробництво боєприпасів для артилерії Україна зараз не спроможна запустити, правильно я розумію?

Олександр Завітневич: Деякі виробництва в нас є, але повного циклу немає. Зараз ці питання жваво обговорюються, і відповідні рішення будуть прийняті. Але станом на зараз, на жаль, ще немає виробництва, тим більше 155-мм боєприпасу. Тому ми тільки повинні очікувати на допомогу партнерів.

BBC News Україна: Зараз Україна також гостро потребує поповнення запасів радянської зброї і боєприпасів. Але виявилось, що її запаси у сусідів України недостатні. Чи шукає українська влада її на інших напрямках - в Азії і Африці, наприклад?

Олександр Завітневич: Це не відання нашого комітету шукати зброю. Єдине, що можу сказати, що міністерство оборони вдень і вночі 24/7 разом з главкомом ЗСУ і генштабом ці пошуки постійно проводять. А говорити, яку зброю і в яких країнах шукають, я б теж не хотів публічно. Просто хочу сказати: дякую тим урядам, тим президентам і лідерам країн, які таку допомогу нам надають.

Президент США Джо Байден заявляє, що український очільник Володимир Зеленський ігнорував американські попередження про підготовку Росією повномасштабного вторгнення. Київ натомість це спростовує і каже, що безуспішно просив Захід заздалегідь дати необхідну зброю і запровадити превентивні санкції проти Кремля.

Всередині України критики чинної влади закидають їй провалену підготовку оборонно-промислового комплексу до війни. Начебто деякі програми, зокрема з виготовлення ракетного озброєння і боєприпасів, були не лише не пришвидшені, а навіть загальмовані в 2019-2021 роках.

BBC News Україна: У вас є інформація, наскільки постраждав оборонно-промисловий комплекс України після 24 лютого? Чи вдалось зберегти основні виробничі потужності, зокрема ті, які були в центральній і західній Україні?

Олександр Завітневич: Цілісної картини в мене немає. Але влучань було дуже багато, були постраждалі й навіть є зруйновані цілі корпуси, які не підлягають відновленню. Розмір втрат загальний зараз підрахувати майже неможливо, але шкода від влучань на деяких підприємствах була суттєва. Як і по об'єктах інфраструктури й по житлу.

BBC News Україна: Опоненти чинної влади закидають команді Зеленського, що останній рік вона, м'яко кажучи, слабо готувалася до повномасштабного вторгнення РФ. Начебто важливі оборонні програми, як от виготовлення ракет "Нептун", ракетних систем "Вільха", самохідної артустановки "Богдана", були загальмовані. Ви можете це спростувати чи пояснити причини гальмування?

Олександр Завітневич: Щоб це спростовувати треба також, на жаль, оперувати фактами, які перебувають під грифом (секретності, - Ред.). Я вам відповім так. В деяких речах, які стосувались погодження комітетом з нацбезпеки, я б не сказав, що була якась зрада. В тих проєктах, які підконтрольні комітету, її не було і немає. Навпаки, деякі проєкти, які до нашої каденції були по 3-5 років, завершились ще до війни і слава Богу.

Тому дуже важко спростовувати такі закиди, коли ми не можемо оперувати фактами.

А щодо підготовки до війни, то все необхідне, що було треба робити, було виконано. Звісно, це була не публічна справа і це робилося ще до війни. Всі підготовчі заходи і дії виконувались в ЗСУ.

Повторний наступ з півночі

З перших хвилин вторгнення 24 лютого колони російських військ почали наступ на Київ з півночі з території Білорусі. Їх вдалося зупинити лише на підступах до столиці.

Окупація північних районів Київщини, Чернігівщини і Сумщини скінчилась на початку квітня, коли російські війська відійшли з цих напрямків. Водночас, на деяких ділянках кордону продовжуються обстріли, а білоруські збройні сили з початку літа почали військові маневри.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов повідомив, що питання можливого вторгнення Білорусі було обговорене на засіданні ставки Верховного головнокомандувача 15 червня.

BBC News Україна: Зараз обговорюється вірогідність повторного наступу Росії на Київщину. Чи достатньо укріплені північні рубежі України? За вашими даними, небезпека повторного вторгнення дійсно є чи це малоймовірний сценарій?

Олександр Завітневич: Чи є така небезпека? Звісно, є. Росія не відмовилась від своєї головної мети - заволодіти столицею і всією нашою державою. Тому небезпека завжди є і для Києва в тому числі.

А щодо укріплення рубежів, то звісно, вони будуються. Створюються нові інженерні споруди вже зараз і це пріоритетне завдання.

BBC News Україна: А як щодо вірогідності вторгнення білоруської армії? Вони активно зараз проводять військові заходи біля українського кордону. Чи вірите ви, що вони його перетнуть і відкрито вступлять в війну?

Олександр Завітневич: Ви знаєте, різні аналітики аналізують ту інформацію, яку вони мають. І це їхня суб'єктивна думка. Як на мою думку, ризики є завжди. Більшість людей нашої держави не вірили, що Білорусь втягнуть в цю війну, але ж втягнули. І вона стала майданчиком, плацдармом для дій збройних сил РФ.

Україна спостерігає за діями ЗС Білорусі і не сидить, склавши руки. Ми проводимо симетричні дії, і якщо будуть якісь провокації, то будемо реагувати.

Воєнний стан і мобілізація

Воєнний стан і мобілізація були оголошені в Україні в перші дні вторгнення РФ. З того часу термін їх дії тричі продовжувався. Останнього разу - до 23 серпня.

Показники мобілізації публічно озвучувались різні. Президент Зеленський сказав, що армія зросла до 700 тисяч громадян. Керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія називав цифру близько мільйона.

BBC News Україна: В Україні до 23 серпня діє воєнний стан і мобілізація. Як ви вважаєте, чи будуть вони продовжені після цієї дати?

Олександр Завітневич: Якщо казати про терміни, то все буде залежати від зброї, яка надійде в потрібній нам кількості. Зараз тільки невелика частина її дійшла. Проводити наступальні дії на фронті без відповідного озброєння дуже важко.

Тому, якщо говорити про воєнний стан, то я, мабуть, не візьмусь прогнозувати, що він припиниться і не буде подовжений після 23 серпня. Тому що зараз вже майже кінець червня, а озброєння все ще не надійшло, щодо якого є домовленості. Тому я думаю, що з цим (воєнний стан і мобілізація, - Ред.) ми зайдемо і в осінь.

BBC News Україна: Чи правильно я розумію, що якщо Україна швидко і в достатній кількості отримає озброєння, то зможе закінчити гостру фазу конфлікту до кінця літа?

Олександр Завітневич: Гостру фазу - так. Але різні аналітики і експерти визначають цю активну фазу по-різному. Зараз активна фаза, це коли цілі села переходять від однієї сторони до іншої. Якщо надійде все озброєння, про яке ми просимо, то я думаю, що ще 2-3 місяці буде активних бойових дій. Тому що нам треба звільняти свої території.

BBC News Україна: Щодо мобілізації. Чи є у вас дані, наскільки виконуються плани мобілізації громадян до війська?

Олександр Завітневич: На жаль, в мене немає даних, який відсоток від запланованого вдалось виконати по мобілізації. Але, я так розумію, що все добре, якщо міноборони і ЗСУ говорять не про дефіцит особового складу, а тільки про зброю.

Проблеми ТрО

Територіальна оборона (ТрО) як новий вид Збройних сил в Україні почав створюватись лише з початку цього року. Бійців ТрО готували до оборони об'єктів інфраструктури і стратегічних будівель в межах території їх проживання.

В травні були прийняті законодавчі зміни, які дозволили залучати підрозділи ТрО до завдань на фронті. Перебування тероборонівців в зоні бойових дій викликало декілька скандалів, пов'язаних з недостатнім їх забезпеченням зброєю, бронежилетами і боєприпасами. Також вони жалілись на відсутність необхідних навичок для ведення бойових дій проти потужно озброєнного противника.

BBC News Україна: Територіально оборону створювали, щоб охороняти території, де проживають її бійці. Але згодом їх відправили на фронт і почали з'являтись публічні заяви і відеозвернення військових ТрО і їхніх родин. Про те, що вони не навчені, в них немає достатньо зброї, засобів індивідуального захисту. Це масова проблема чи поодинокі випадки?

Олександр Завітневич: Деякі випадки доходили до нас в комітет. Ми розбиралися в цьому і, дійсно, виявили, що деякі підрозділи відбували на фронт, а їх комплектування запізнювалося. Але випадків, щоб людей ставили на "0" (передня лінія фронту, - Ред.) без засобів захисту і без зброї, ми не виявили.

Так, може, без деяких видів зброї і було. Ми і з цим питанням розбирались і встановили, що в даного підрозділу, вибачте, просто не може бути свого Байрактару чи свого Су-25. Всі розуміють, що йде війна, що дуже важко і тяжко. Але кричущих, масових випадків ми не знайшли. Єдина проблема - комплектування бронежилетами і шоломами, але не в місці постійної дислокації, а туди, куди їх відправляли.

BBC News Україна: Питання нестачі бронежилетів підіймав нещодавно і президент Володимир Зеленський. Він публічно доручив головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному розібратись з цим. Чому ця проблема виникає ледь не кожного року та люди знову і знову змушені або самі купляти собі засоби захисту, або просити волонтерів?

Олександр Завітневич: Проблема з бронежилети в тому, що в нас невелика кількість виробників і їм важко було конкурувати з західними зразками. В нас зараз в рази збільшилась чисельність Збройних сил і, звісно, тих стратегічних запасів, які були, не вистачило.

Тому зараз президент і дав доручення главкому ЗСУ.

Політики на фронті

На початку червня головний редатор видання "Цензор.Нет" і військовий журналіст Юрій Бутусов заявив, що заступниця голови комітету з нацбезпеки Мар'яна Безугла ("Слуга народу") прибула на лінію фронту біля Сєвєродонецька і безпосередньо "ставить завдання" українським військовим.

Безугла натомість звинуватила Бутусова в тому, що він своєю публічною діяльністю розкриває противнику військову інформацію і закликала СБУ зайнятись цим питанням.

Ще один член парламентського комітету з нацбезпеки - депутат Олександр Ковальов - був помічений в зоні бойових дій в Маріуполі в середині травня. Він начебто був учасником перемовин щодо "евакуації" українських бійців із заводу "Азовсталь". Російська сторона каже, що вони здалися в полон, а не були евакуйовані.

Ковальов раніше очолював організацію ветеранів-"афганців". Після 2014 року правоохоронці підозрювали його в переховуванні бійців "Беркуту" після розстрілів мітингувальників на Майдані. Вперше став депутатом Верховної ради в липні 2019 року, обравшись на окрузі в Донецькій області.

BBC News Україна: Наостанок хотів запитати про діяльність в зоні бойових дій членів вашого комітету з нацбезпеки. Зокрема, чи є гостра необхідність перебування на лінії фронту біля Сєвєродонецька вашої заступниці Мар'яни Безуглої? Були публічні заяви, наприклад, журналіста Юрія Бутусова, що вона втручається в роботу військових і ледь не командує ними.

Олександр Завітневич: Мар'яна Безугла ні в якому разі не віддає накази, вона навіть не є там радницею і не дає там нікому ніяких порад. Такого зовсім нема. Вона як парламентар просто перебуває там, щоб підтримати наших військових, наших цивільних. Це виключно її ініціатива. Вона на 300% законна, кожен народний депутат має право бути на території України і навіть за територією в рамках виконання своїх повноважень.

BBC News Україна: Тобто ви не вважаєте, що вона може там заважати військовим або відволікати їх від ведення бойових дій?

Олександр Завітневич: Якби вона заважала, то про це б уже говорили. Таких фактів нема. Тому я вважаю, що якщо в неї є бажання там бути, то будь-ласка.

Просто хтось більше медійно висвітлює свої поїздки на фронт, а хтось - ні. Я от для себе з початку війни взяв за правило, що ніде і нікому не говорив, де я був, з ким я був і що я робив.

BBC News Україна: Ще один член вашого комітету - депутат Олександр Ковальов - був певним чином долучений до процесу евакуації, або ж, за російською версією, взяття у полон, українських захисників з "Азовсталі". Це було якимось чином узгоджено з комітетом чи це була його особиста ініціатива?

Олександр Завітневич: Ні, це було його особисте рішення. До речі, я вже давно його не бачив в комітеті, він відсутній на наших засіданнях.

BBC News Україна: Тобто він представляв тільки себе на цих переговорах?

Олександр Завітневич: Я ж вам кажу, в мене інформації нема, що він когось там представляв більш, ніж себе особисто. Тому зараз я це не можу коментувати, бо в мене немає інформації і я його не бачив. Я декілька разів йому телефонував - він то не брав слухавку, то не був на зв'язку, я вже не пам'ятаю точно.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!