"На мене полювали". Історії українців у російському полоні

Російські сили на окупованих територіях України викрали й тримають під вартою сотні цивільних та місцевих чиновників. Багатьох із них катують.

Про це ВВС повідомили в ООН.

У відомстві заявили, що задокументували майже 300 випадків примусового затримання.

Олег Пилипенко, голова Шевченківської об'єднаної територіальної громади, що на Миколаївщині, розповів ВВС, як під Херсоном його схопили російські бійці.

Того дня, 10 березня, до ОТГ прибула партія хліба та інших харчів. Голова громади зголосився везти провізію до Любомирівки. На мосту біля села він та його водій потрапили у засідку. Потім його відвезли на Чорнобаївський аеродром, де три дні катували.

Пилипенко розповів, що він та його команда з початку війни допомагали ЗСУ - ділилися з ними координатами, відстежували рух колон російської техніки. Тому він не виключає, що став мішенню ворога.

"Гадаю, на мене спеціально полювали, мало не з самого початку війни. Я думаю, вони планували засідку, бо хотіли взяти мене живим", - розповів він.

Пилипенка відвезли на Чорнобаївський аеродром, де, за його словами, три дні катували російські десантники.

"Мого водія вони не чіпали, - згадує 36-річний батько трьох дітей. - Допитували тільки мене. Застосовували фізичну силу, електричний струм, обливали холодною водою у мороз на вулиці. У мене були обморожені ноги, пошкоджені ребра і внутрішні органи".

Били кийками, ногами - до непритомності. Він також стверджує, що його неодноразово катували електричним струмом.

"На третій день мене так сильно побили, що я не міг пересуватися [самостійно]. Без мого водія, який увесь час мені допомагав, я б просто не вижив", — згадує Пилипенко.

У Чорнобаївці через нього почалася суперечка між російськими структурами - за допомогу українським силам військовослужбовці хотіли його вбити, а військова поліція - вигідно обміняти.

"Вони вже почали з'ясовувати стосунки, хто має більше прав, почали дзвонити своєму керівництву", - згадує він.

Офіцери військової поліції зрештою "виграли бій", і 10 червня Пилипенка нарешті звільнили.

Представник Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) розповів ВВС, що з початку вторгнення 24 лютого російські сили затримали щонайменше 65 місцевих політиків.

В ООН кажуть, що задокументували низку випадків тортур цивільних українців, викрадених на окупованих територіях. Люди розповідали про "побиття, удушення, враження електричним струмом, сексуальне насильство, позиційні тортури, погрози стратою з використанням вогнепальної зброї, погрози фізичного насильства щодо родичів, а також відсутність їжі або сильне недоїдання".

Маріуполь

Така ж ситуація склалася в окупованому Маріуполі. Під удар найчастіше потрапляють міські посадовці, що відмовилися співпрацювати з окупаційною владою.

Радник міського голови Петро Андрющенко розповів ВВС, що росіяни заарештували близько 10 тисяч людей.

Є також підтверджений випадок смертної кари. За словами Андрющенка, російські війська вбили начальника міського управління транспорту.

У місті також переслідують колишніх поліцейських, волонтерів Червоного Хреста та цивільних з проукраїнськими поглядами, додає Андрющенко. Багатьох з них відправили до колишніх українських в'язниць та імпровізованих "фільтраційних" таборів.

ВВС не може оперативно перевірити заяви сторін в умовах війни.

"Напряму запропонували співпрацювати з ними"

Дмитро Васильєв, колишній секретар міськради нині окупованої Нової Каховки, розповів ВВС, що в березні його заарештували проросійські сили з "ДНР".

Його багато разів допитували й звинувачували у зв'язках з українськими спецслужбами чи ЗСУ. Тиснули, змушуючи до співпраці.

"Мене викликали на допит приблизно шість разів, - розповідає 54-річний чоловік. - Запитання були лише про співпрацю: "у вас є зв'язки з українськими спецслужбами чи військовими?" Потім вони напряму запропонували мені співпрацювати з ними".

Васильєва протримали під вартою 46 днів, після чого відпустили.

За його словами, побиття були звичним явищем у слідчому ізоляторі, який облаштували у колишньому відділку поліції у Новій Каховці.

"Мене не били. Інших людей - так, я чув це щодня, - згадує Васильєв. - Я розмовляв з двома людьми. Один з них - літній чоловік, колишній водій "швидкої" в зоні бойових дій на Донбасі. Його били".

Ще одного чоловіка у сусідній камері "жорстоко побили у перші дні після затримання".

У більшості випадків, каже Васильєв, для побиття не було жодної причини чи мети. Це робили "просто так".

За його словами, в останній день його ув'язнення працівники СІЗО сказали, що вони з російської служби внутрішньої безпеки (ФСБ).

Інші українці, викрадені російськими військами, також стверджували, що до їхніх арештів причетна ФСБ.

У березні журналістка "Громадського" Вікторія Рощина заявила, що її викрали і допитували працівники ФСБ в окупованому Бердянську.

ООН повідомила ВВС, що задокументувала безліч випадків участі ФСБ у "затриманні, тортурах та жорстокому поводженні" з українськими громадянами.

Олега Пилипенка і Дмитра Васильєва звільнили. Пилипенко продовжує працювати на передовій, розвозячи людям гуманітарну допомогу.

Але десятки інших українських посадовців досі залишаються у російських катівнях.

Міноборони України назвало затримання й тортури місцевих політиків "ганебними", заявивши, що всі звинувачення мають бути розслідувані терміново.

"Основний тягар відповідальності має нести Росія", - додали у відомстві.

Міноборони Росії не відповіло на прохання ВВС прокоментувати звинувачення. Уряд Росії раніше заперечував скоєння воєнних злочинів в Україні.

Генеральний прокурор України заявила, що її офіс щодня отримує 200-300 повідомлень про воєнні злочини, але через відсутність доступу не може розслідувати кожну справу "ефективно й належним чином".

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!