"Привиди Бахмута": як воюють українські снайпери. Репортаж з передової

Українські військові продовжують просуватися біля Бахмута, але звільнення територій дається нелегко. ВВС отримала ексклюзивний доступ до загону елітних снайперів, які вночі полюють на супротивника.

Командир снайперської групи з позивним "Привид", веде нас до їхньої бази на околиці міста. Він називає його "на краю прірви життя".

"Коли ми почали жах нести і терор снайперський у Бахмуті, нас почали називати Привиди Бахмута", - розповідає він.

Їхня база розташована в межах досяжності російської артилерії. Але коли поряд падає снаряд, Привид навіть не здригається.

"Артилерія завжди хвилює людей, - каже він. - Від артилерії можна сховатися, а від снайпера - ні".

Цей загін з приблизно 20 стрільців останні пів року діє на околицях Бахмута. Вони часто полюють на важливі цілі.

Я запитую в Привида, скільки росіян вбила його група. "Це підтверджена цифра....524, з них 76 особисто мої", - відповідає він.

Однак рахунок ведуть не всі. Снайпер з позивним "Кузя", який сьогодні вирушає на завдання, вважає, що "тут немає чим пишатися".

"Ми не вбиваємо людей, ми знищуємо противника", - зазначає він.

До війни він працював на заводі. Каже, що ніколи не любив зброю, але відчув необхідність взяти її до рук, коли минулого року Росія напала на Україну.

Перед виходом Кузя востаннє перевіряє свою американську снайперську гвинтівку Barrett.

"Кожна наша місія небезпечна, якшо ти десь зробиш помилку, противник може вразити, - пояснює він. - Звісно, страшно... не боїться лише дурень".

Сьогодні його супроводжує коригувальник Тарас та водій Кущ, який підвезе їх якомога ближче до лінії фронту, а звідти - майже два кілометри пішки до позиції.

Привид залишається на базі з новачком, якого всі кличуть "Британець". Наймолодший член команди отримав цей позивний після підготовки у Британії. Він ще не встиг пройти бойове хрещення на передовій.

Привид каже, що відібрав кожного члена команди на основі "людяності й патріотизму", а не військового досвіду та навичок.

Сутеніє, і команда сідає у броньований Humvee. Я й оператор Мус Кемпбелл їдемо з ними до місця висадки.

Частину маршруту досі обстрілює російська артилерія. Водій заводить двигун, і всі бійці хрестяться. Кущ вмикає музику на телефоні. Каже, що український реп підіймає настрій і глушить звуки обстрілів.

Ми мчимо курною вибоїстою ґрунтівкою повз підбиті українські бронемашини. Кущ вказує на мінні поля по обидва боки.

За двадцять хвилин ми різко зупиняємось біля зруйнованого будинку. Снайперська команда відчиняє двері й зникає за лінією дерев. "З Богом!" - вигукує їм у спини Кущ і швидко рушає з місця.

Шлях назад освітив яскравий помаранчевий спалах і гучний вибух. Кущ на ходу відчиняє двері, щоб швидко оглянути авто, і голосно лається.

Заднє колесо зачепив уламок. Коли ми нарешті повертаємось, він показує нам великий шмат зазубреного металу, який розірвав шину.

Темнішає, і масовані обстріли стихають. На базі з нетерпінням чекають новин від снайперської команди. Кущ і Британець нервово ходять по кімнаті.

Привид дзвонить своїй семирічній дочці. Ми чуємо через гучний зв'язок її схвильоване: "Я люблю тебе, татусю". Це короткий спалах нормального життя.

Минає сім годин, і ми їдемо за хлопцями.

Кущ не вмикає фари, щоб не привертати увагу. Ще одна різка зупинка, і снайперська команда знову сідає у Humvee.

Коли ми повертаємось на базу, всі зітхають з полегшенням.

"Один постріл - одна ціль", - розповідає Кузя результат завдання.

Пізніше нам показують відео. Кажуть, це був російський кулеметник, який обстрілював українських військових біля лінії фронту. До наступного завдання вони можуть відпочити.

"Я радий, що ми повернулися, і хлопці всі живі", - каже Кузя.

За останні шість місяців кілька членів команди отримали поранення, включно з командиром. Але обійшлося без убитих.

"Кожна подорож може бути останньою, - зазначає Привид, - але [якшо ми досі всі живі, то певно] робимо справу благородну".

Одна маленька команда снайперів не виграє війну і навіть не поверне Бахмут. Але вони знають, що важливі.

Будь-яка армія прагне отримати психологічну перевагу, залякавши й деморалізувавши супротивника. Снайпери у цьому - дуже ефективні, каже Кущ.