Історичний момент: Україна отримала статус кандидата в ЄС

мітинг

Автор фото, Getty Images

Лідери країн-членів Європейського Союзу підтримали надання Україні й Молдові статусу кандидата на вступ до ЄС. Про це повідомив президент Європейської Ради Шарль Мішель.

"Є угода. Європейська рада щойно ухвалила рішення про надання Україні та Молдові статусу кандидата в члени ЄС. Історичний момент", - написав він у твіттері за результатами саміту.

Саміт, на якому вирішувалось питання, розпочався в четвер, 23 червня. За надання Україні кандидатства проголосували представники усіх 27 країн Євросоюзу.

"Це вирішальний момент для Європейського Союзу. Це геополітичний вибір, який ми зробимо сьогодні", - заявив перед голосуванням голова Європейської Ради Шарль Мішель.

"Ми переможемо"

Президент Володимир Зеленський привітав рішення лідерів країн-членів ЄС.

"Це унікальний та історичний момент у відносинах України та ЄС", - написав він у твіттері.

А у відео в своєму інстаграмі, Зеленський запевнив: "Ми точно переможемо. Майбутнє України - в ЄС".

Пізніше у виступі по відеозв'язку в Європейській раді Зеленський назвав це рішення ЄС одним із найважливіших для України за 30 років.

"Сьогодні ви схвалили одне з найважливіших рішень для України за всі 30 років незалежності нашої держави. Я вважаю, що це рішення - не лише для України. Це найбільший крок на посилення Європи, який можна було зробити саме зараз саме в таких складних умовах, коли російська війна випробовує нашу здатність берегти свободу та єдність", - сказав український президент.

Визнання приналежності до Європи, визнання жертв України, сигнал для Росії

Боррель

Автор фото, Getty Images

"Україна переможе. Європа переможе", - написав у твіттері очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель.

"Сьогодні розпочинається довгий шлях, який ми долатимемо разом. Народ України належить до європейської родини. А майбутнє України - у ЄС. Ми разом стоїмо на захисті миру", - йдеться у повідомленні.

Жозеп Боррель та міністр закордонних справ України Дмитром Кулебою також записали спільну відеозаяву.

У ній йдеться про те, що історичне рішення про надання Україні кандидатства на членство у ЄС було ухвалене "на тлі війни у Європі".

Але воно "надсилає потужний сигнал": "український народ є частиною європейської сім'ї народів, майбутнє України - в Європейському Союзі".

Водночас голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас назвав рішення лідерів ЄС не лише визнанням приналежності України до європейської родини, але й визнанням жертв, на які іде Україна заради свого європейського майбутнього.

"Це - визнання, що Україна належить до європейської родини, визнання всіх жертв, яких українці зазнали, починаючи з Майдану, й зазнають зараз, помираючи на полі бою через несправедливу, неспровоковану агресію РФ", - заявив голова представництва ЄС в Україні.

ЄС

Автор фото, AFP

Тим часом президент Франції Еммануель Макрон назвав рішення про європейську перспективу України "сильним сигналом для Росії в поточному геополітичному контексті".

Водночас він зауважив, що шлях від кандидатства до членства в ЄС не буде швидким.

"Це буде довгий шлях, він буде вимогливим. Але ми, Франція та інші країни, будемо готові допомогти у процесі реформ", - заявив французький президент.

Довгий шлях

Майдан

Автор фото, AFP

Про свої євроінтеграційні прагнення влада України заявила ще в середині 1990-х років. В 1994 році було підписано угоду про партнерство з ЄС, через чотири роки вона набула чинності.

Тоді ж українська влада заявила про прагнення стати асоційованим членом Євросоюзу. Відповідні перемовини почалися за 10 років.

Тривала підготовка угоди про асоціацію за різних президентів і урядів завершилась скандалом. В кінці листопада 2013 року тодішній президент України Віктор Янукович в останній момент відмовився її підписувати, а голова уряду Микола Азаров заявив про "призупинення" євроінтеграційних процесів в країні.

Ці рішення викликали обурення у населення. Почалися масові акції протесту в Києві і інших містах, які тривали аж до кінця лютого 2014-го року і завершились втечею Януковича і Азарова в Росію та зміною політичного режиму в Україні. Ці мітинги отримали назву "Євромайдан" або ж "Революція Гідності".

Нова влада навесні 2014 року підписала угоду про асоціацію з Євросоюзом. За три роки вона набула чинності, а також запрацював безвізовий режим України з ЄС. Ці події відбувались на фоні гібридної агресії РФ. В березні 2014 року вона анексувала півострів Крим, а надалі сприяла розпалюванню збройного конфлікту на Донбасі.

хронологія

Тим часом українська влада все голосніше почала говорити про наступний крок - повноцінний вступ до Європейського Союзу. "Наші спільні зусилля приведуть до того, що Україна буде членом ЄС, і це станеться тому, що ми насамперед у це віримо", - заявив в 2017 році тодішній президент Петро Порошенко.

Заявку на вступ до Євросоюзу підписав і подав його наступник - Володимир Зеленський. Це відбулось після повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну 24 лютого 2022 року.

Українська влада в перші ж дні виступила з вимогою якомога швидше прийняти країну в ЄС, а вже 28 лютого президент Зеленський підписав заявку на вступ, яку офіційно передали до Брюсселю. За наступні пару місяців українська влада заповнила спеціальний опитувальник кандидата і на шляху подальшої євроінтеграції Києва майже не залишилось перешкод.

Умови вступу

Остаточно всі сумніви розвіяв позитивний висновок Єврокомісії. Вона 17 червня оприлюднила офіційне рішення, яким рекомендувала надати Україні, а також Молдові, статус кандидата на вступ до ЄС.

урсула

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен. ЄК 17 червня надала позитивну рекомендацію Україні, але виставила низку умов

Щоправда, перед Києвом поставили низку умов, які він має виконати, щоб не втратити шанс стати членом Євросоюзу.

Відповідно до цих вимог українська влада має:

  • впровадити законодавство щодо процедури відбору суддів Конституційного суду;
  • завершити відбір кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
  • посилити боротьбу з корупцією, призначити нових керівників Спеціальної антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро;
  • забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF;
  • запровадити антиолігархічний закон;
  • ухвалити закон про ЗМІ, який наблизить Україну до європейського законодавства;
  • завершити реформу законодавства щодо захисту нацменшин.

Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна планує виконати ці вимоги до кінця поточного року.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!