Долар по 36,6 і нові обмеження на операції за кордоном. Чому НБУ пішов на зміни

  • Анастасія Зануда
  • ВВС News Україна
У липні в НБУ облікову ставку залишили незмінною. А от курс долара змінили радикально - одразу на 25%

Автор фото, UNIAN

Якщо у червні НБУ різко підвищив облікову ставку до 25%, то в липні вирішив наблизити офіційний курс долара до ринкового.

З дев'ятої ранку 21 липня офіційний курс становить не 29.25 грн за долар, який був від першого дня війни, а 36,6 грн.

Як заявив голова НБУ Кирило Шевченко, в банку розраховують, що це дозволить знизити попит на валюту, знизити тиск на резерви та стримати інфляцію.

Наскільки все погано?

Інфляція набирає обертів

А вона прискорюється, кажуть в Нацбанку.

Там очікують, що до кінця року ціни зростуть не менше, ніж на 30%.

Причини інфляції - війна Росії проти України та високі ціни на енергоносії у світі (однією з причин цього так само є російська агресія).

Війна і дорожче пальне - дві головні причини зростання цін

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Війна і дорожче пальне - дві причини зростання цін

У Нацбанку попереджають: якщо війна затягнеться, а ціни на енергоносії будуть так само високими, доведеться підвищувати комунальні тарифи, які цієї зими уряд обіцяв лишити незмінними.

Наступного року, очікують в НБУ, інфляція так само буде двозначною і перевищить 20%. І лише у 2024 році може повернутися до однозначної цифри у 9%.

Такі прогнози центральний банк робить виходячи з того, що у 2023 році ризики для бізнесу, що з'явилися через війну, знизяться, а логістика покращиться.

Але чи не станеться так, що підвищення офіційного курсу ще більше простимулює інфляцію?

Ні, вважають у Нацбанку. По перше, каже заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в українському споживчому кошику імпорт складає лише третину. А по-друге, імпортери вже закладали у ціни очікування девальвації.

Облікова ставка і друк грошей

друк грошей

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото, Від початку війни дефіцит бюджету закривався переважно друком гривні

Півтора місяця тому Нацбанк сподівався, що зростання цін та попит на валюту можна буде приборкати підвищенням облікової ставки, яку підняли одразу на 15 відсоткових пунктів - до 25%.

Очікувалося, що після цього мінфін відповідно підвищить дохідність ОВДП, а банки - ставки за депозитами. Тоді б гривні, які НБУ змушений друкувати для покриття бюджетного дефіциту, пішли б не на валютний ринок та вимивання валютних резервів, а у державні цінні папери та заощадження.

Проте поки що такі розрахунки не справдилися.

У Нацбанку кажуть, що все ще очікують потрібного ефекту і відповідних рішень мінфіну та банків - трохи згодом. Але не збираються і далі підвищувати облікову ставку. Наразі в НБУ розраховують, що нинішні 25% діятимуть до ІІ кварталу наступного року.

У банку підрахували, що для того, аби інфляція залишалася контрольованою, емісія не повинна перевищувати 30 млрд грн на місяць або 400 млрд грн на рік (станом на зараз НБУ вже "влив" у фінансування дефіциту бюджету понад 250 млрд грн).

Досі за умов, коли через війну частина економіки не працює, друк грошей був головним джерелом фінансування дефіциту. Але у червні-липні відбулися зміни, каже Кирило Шевченко, і понад 50% забезпечує фінансова допомога від міжнародних партнерів.

Він нагадав, що від початку війни вони обіцяли 27 млрд доларів.

12,7 млрд доларів Україна вже отримала - із них у червні-липні - майже половину, 6 млрд доларів.

Надалі фінансувати дефіцит бюджету треба за рахунок поміркованої емісії (не більше 30 млрд грн на місяць), більших податкових та митних надходжень та міжнародної фінансової допомоги.

А також переглянути видатки і відкинути не такі критичні для воєнного часу.

В іншому разі вони самі перерозподіляться - через інфляцію та девальвацію.

Новий курс

курс долара

Автор фото, Getty Images

Встановлюючи новий, ближчий до ринкового фіксований офіційний курс Нацбанк сподівається, що це дасть змогу "збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни".

Водночас остаточно від фіксованого курсу в Нацбанку не відмовляються, мовляв, підірвана війною економіка поки що не здатна до саморегуляції, а тому повернення до плаваючого ринкового курсу є передчасним.

Там наголошують, що фіксація курсу на рівні 29.25 грн дозволила уникнути хаосу в економіці, а згодом допомогла стабілізувати ситуацію. Зокрема, полегшила поставки критичного імпорту, наприклад, пального.

Новий офіційний курс - зі слабшою гривнею - має підтримати експортерів.

Утім, Шевченко відкинув припущення, що зміна курсу саме зараз свідчить про наміри підтримати зерновий експорт, що має відновитися, якщо вдасться домовитися про розблокування українських портів.

Просто лютневий курс у 29,25 грн за долар вже "не відповідав реаліям", а новий має стати "якорем в умовах невизначеності".

В НБУ заперечують, що рішення про новий курс пов'язане із пропозицією до кредиторів погодитися на відтермінування виплат українського боргу.

Проте там очікують, що у разі як кредитори погодяться зачекати на виплати, це "посилить стійкість платіжного балансу та захистить від подальшої девальвації гривню".

Три валютні обмеження і одна можливість

банкомат

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, На операції з картками українських банків за кордоном є нові обмеження

З метою приборкати "витрачання міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями" НБУ також запровадив нові обмеження щодо банківських операцій за кордоном.

Йдеться про таке:

  • з карток українських банків, як і до цього, можна знімати за кордоном 50 тис. грн (в еквіваленті) на місяць. Проте тепер впродовж місяця діятимуть і тижневі ліміти - по 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів;
  • з української гривневої картки можна буде перерахувати за кордон не 100 тис. грн (в еквіваленті) як раніше, а лише до 30 тис. грн (в еквіваленті);
  • щомісячний ліміт встановлено і на безготівкові розрахунки за допомогою українських карток за кордоном - це 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті. На валютні картки ці обмеження не поширюються.

"Ці обмеження не відчує переважна більшість громадян, які перебувають за кордоном", - запевнив голова НБУ.

Проте у соцмережах активно обговорюють, як це ускладнить діяльність волонтерів, які багато чого закуповують для українських вояків за кордоном, а також для українців, які живуть за кордоном і мають оплачувати житло, вартість якого часто не вкладається у встановлені Нацбанком ліміти.

Щодо волонтерів, то тут в НБУ є відповідь - ще на початку війни для їхніх операцій існує окремий ліміт - 400 тисяч грн в еквіваленті на місяць, чого, кажуть у центробанку, має бути достатньо для закупівель бронежилетів, шоломів, тепловізорів та аптечок.

А загалом нові обмеження на валютному ринку називають "стінами фінансової фортеці".

З іншого боку, тим, хто і надалі зацікавлений конвертувати гривні у валюту, НБУ відкрив одну нову можливість: від 21 липня 2022 року українські банки зможуть продавати безготівкову валюту громадянам, але далі куплену валюту треба зарахувати на депозит не менше, ніж на три місяці без права дострокового зняття. На такі операції є свій ліміт: 50 тис. грн (в еквіваленті).

"Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї та тиск на обмінний курс у готівковому сегменті", - вважають в НБУ.

Якщо все це спрацює, то на кінець цього року валютні резерви України мають скоротитися "лише" на 10 млрд доларів - від майже 31 млрд доларів на кінець 2021 року.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!