Як відступ росіян з Херсона вплине на війну

Відхід з Херсона російських військ, серед яких були тисячі найбільш боєздатних десантних підрозділів, хоча й був давно прогнозованою подією, утім залишає після себе багато питань про те, як розвиватимуться бойові дії далі.

Зокрема, куди тепер росіяни перекинуть понад 15 тисяч десантників - напрямки можуть різнитися від Донбасу до Білорусі.

Утім, сили вивільнилися і у ЗСУ - кілька українських бригад, які брали участь у наступі на Херсонщині, зараз також можуть з'явитися на нових напрямках.

Не Сталінград

"Росіяни відходили катерами, пішки мостом з барж, моторним понтонам і т.д. Вивозили техніку і керівництво раніше, на всіх цих річкових теплоходах і поромах, упереміш з мирними, щоб уникнути вогневого ураження. Є і залишена техніка: БМД, Т-90А, БТР-80", - описує у розмові з BBC News Україна відступ російських сил військовий оглядач Кирило Данильченко.

"Але загалом вийшли. Не стали влаштовувати Сталінград", - додає він.

"Був обвал командної вертикалі. Тобто мова йде про деморалізацію росіян. І це піднімає питання про те, як російські військові тепер будуть ставитися до своїх командирів", - відзначає військовий аналітик компанії "Defense Express" Іван Киричевський.

Зимова кампанія

Відхід росіян з правого берега Дніпра та залишення Херсона варто розглядати як один із етапів переходу російського командування до зимової кампанії, вважає інший військовий аналітик Михайло Жирохов.

"Очевидно, що подальші бої на херсонському напрямі призвели б до продовження "сточування" кадрової армії Росії. Саме ці частини зараз вкрай необхідні як базис, навколо якого за рахунок бойового злагодження мобілізованих та підняття зі зберігання техніки за зиму нарощуватиметься "м'ясо", - каже він.

Він також припускає, що так російське командування готується не тільки до зими, а й до наступної весни.

"Якою буде весняна кампанія росіян-2023 - скоординований удар з території Білорусі та по Харківщині, черговий "кидок на Київ" - поки що незрозуміло. Зрозуміло, що зараз починається період позиційної війни з постійними артилерійсько-ракетними дуелями та локальними операціями рівня спроб оволодіння Бахмутом та Авдіївкою", - відзначає Михайло Жирохов.

Паузи не буде

Водночас багато експертів вважають, що навіть після вирівнювання лінії фронту по природному бар'єру, яким є Дніпро у своїй нижні течії, паузи у війні не буде.

"Усі вивільнені війська з херсонського плацдарму Україна зможе перекинути на схід, щоб відкинути росіян від Бахмута та інших гарячих точок", - прогнозує Іван Киричевський.

"При цьому реактивна артилерія ЗСУ може продовжувати вести бойову роботу по об'єктах окупантів на лівому березі Херсонщини, які зараз намагаються закріпитися там. Тобто буде продовження кампанії зі звільнення Херсонщини", - відзначив аналітик.

"Припущення про паузу тримається на тезі про те, що взимку погодні умови не дозволяють вести бойові дії. Наприклад, снігова погода обмежує застосування авіації і бронетехніки. Але це застарілі постулати ще Другої світової війни", - нагадує Іван Киричевський.

Схожі оцінки давав і радник голови Офісу президента України Олексій Арестович в одному з недавніх ефірів на каналі Марка Фейгіна.

За його словами, мова може йти про не менше восьми бригад ЗСУ (а це понад 20 тисяч бійців), які брали участь у наступі на Херсон і тепер можуть продовжувати бойові дії на Херсонщині чи інших напрямках.

"А зараз вісім бригад, чи навіть чотири, які з'являються в одному якомусь місці - це радикальна зміна обстановки. Говорять про паузу, стабілізацію фронту. За моїми відчуттями, ніякої паузи не буде. А будуть дуже активні дії Збройних сил України", - розповідав Олексій Арестович.

"Ніхто не збирається давати їм паузу. Тому що фронт тріщить, мораль тріщить, треба добивати. І можливості з'явилися. Ми з цієї ситуації вийшли більш боєздатними, ніж вони. Ми взяли трофей", - пояснив він.

Напрямки на півдні

Серед напрямків подальшого просування ЗСУ називалися Кінбурнська коса - стратегічна точка для контролю виходів з портів Миколаїв та Херсон в Чорне море.

Інша ймовірна ціль - Нова Каховка, звідки можна контролювати подачу води у Північно-Кримський канал.

Бої навколо цих точок справді тривали на початку цього тижня без будь-якої паузи після звільнення Херсона.

Більш віддалені, але не менш стратегічні для півдня України міста: Мелітополь - транспортний вузол у центрі сухопутного коридору з Росії в Крим, а також Енергодар з атомною електростанцією.

"Від Нової Каховки та від Херсона до в'їзду в Крим - менше 80 км. Це означає постріл HIMARS. Мова про всі чотири в'їзди в Криму", - натякав у тому ж ефірі Олексій Арестович.

"Є ще Чаплинка, де базуються гелікоптери російської армійської авіації", - додавав він про аеродром за 70 км від Херсона, який замінив росіянам Чорнобаївку.

Донбас

Утім, сили вивільняться і в росіян.

За різними оцінками, на Херсонщині ще з літа було 20-30 тисяч російських бійців, зокрема штурмових підрозділів, на зразок 76-ї десантно-штурмової дивізії.

Перекидання їх на Донбас, де й без того йдуть тяжкі бої, може ще більше загострити ситуацію на східному фронті.

"Виведення російського угруповання з правобережної Херсонщини вигідне і ЗСУ, і росіянам. І ті, й інші зможуть вивільнити багато сил. Це означає, що вони поїдуть на відновлення, а потім знову на фронт… Більшість поїде на схід, а інші може ще й трохи на північ. Бахмут, авдіївський напрямок, Мар'їнка, район під Вугледаром", - описував донбаські напрямки керівник аналітичного відділу фонду "Повернись живим" та колишній офіцер воєнної розвідки Антон Муравейник в ефірі подкасту "Фронтова поплава".

За його словами, щільність і концентрація війська там збільшиться, а значить - бої стануть ще більш інтенсивними.

Традиційно для останніх місяців особлива увага приділяється військовим переміщенням у Білорусі.

Антон Муравейник одразу після звільнення Херсона писав про загрозу нових ракетних обстрілів, а також - бойових дій на півночі.

"Загроза вторгнення з півночі зростає і залишається імовірною. Р… (Росія. - Ред.) продовжує перекидання контингенту, плюс борти на Республіку Білорусь з невідомим вантажем два дні підряд. Ймовірно, "іранські подарунки", - попередив він.

Водночас Іван Киричевський каже, що і "херсонських" сил росіянам навряд чи вистачить.

"Якщо ці 10-15 тисяч десантників перекинуть у Білорусь росіянам все одно потрібно буде ще стільки ж для можливого наступу. І мобілізація кадрову проблему росіян, яким не вистачає солдат на фронті, не вирішила", - ділиться підрахунками аналітик.

"Німецькі історики якось виявили, що на момент 2014 року в Німеччині жило 150 колишніх солдатів Вермахту, кожен з яких був упевнений, що саме він останнім вилітав з оточеного Сталінграда. Що показує, наскільки такі поразки і втечі є травматичними для військових. Тож можна здогадатися, який моральний стан у російських військових, яким пощастило вийти з-під Херсона", - резюмує Іван Киричевський.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!