Перші поховання до кінця року. Як працюватиме Національне військове кладовище

Український уряд офіційно затвердив місце для спорудження Національного військового меморіального кладовища. Дискусії про те, де саме має бути цей меморіальний комплекс, тривали понад рік. Він з'явиться під Києвом, поблизу села Гатне Фастівського району.

Планується, що там побудують військове кладовище з усіма необхідними ритуальними об’єктами – колумбаріями, крематорієм, а також створять музей та закладуть парк, де висаджуватимуть "дерева пам’яті".

Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі плануються вже до кінця 2024 року, хоча повністю будівництво хочуть завершити через кілька років.

Раніше наміри створити меморіальне кладовище в столиці призводили до протестів і невдоволення екологів і місцевих жителів.

ВВС Україна з’ясувала, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі, адже меморіальний комплекс займе територію площею понад 260 гектарів, поблизу багатьох населених пунктів.

Суперечки про місце для меморіалу

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, парламент навіть ухвалив відповідний закон. Тоді наміри були зумовлені тим, що у столиці та інших містах не було місць для поховань померлих ветеранів Другої світової, Афганської воєн, учасників інших військових конфліктів.

Після початку російської агресії у 2014 році влада знову повернулася до цієї ідеї і створила "План заходів з увічнення пам'яті захисників України". Але лише у 2022-му почали шукати місце для меморіалу.

Київрада за дорученням уряду виділила для будівництва землю урочища "Лиса Гора" у Голосіївському районі Києва. Але таке рішення спричинило протести громадських організацій, передусім екологічних, які наполягали на тому, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих.

Після того, як уряд відмовився від "Лисої гори", Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, поблизу Києва. Однак у заповіднику "Биківнянські могили" попередили, що це неможливо, бо на тій території можуть бути недосліджені поховання жертв сталінських репресій.

Громадські організації пропонували територію Співочого поля у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ), пустир біля Берківецького кладовища.

"Вплив на екологію виключається"

Але зрештою уряд вирішив шукати ділянку за межами Києва, оскільки у столиці не знайшлося місця для великого меморіалу.

Заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко розповів ВВС Україна, що рішення про виділення землі ухвалила Київська обласна військова адміністрація, а не територіальна сільська громада, оскільки ділянка є державною власністю. Цьому передували зустрічі з представниками громадськості, зі старостами навколишніх сіл, які були повністю поінформовані про те, як виглядатиме меморіал.

Тому, вважає він, конфлікту з Гатненською територіальною громадою через спорудження кладовища не буде.

Ярослав Старущенко розповів, що ділянка розташована поза межами населеного пункту, це частина лісу вздовж траси на Київ.

За його словами, крематорій буде побудований за європейськими стандартами і на достатній відстані від сіл.

"Будь-який вплив на екологію виключається", - сказав він.

ВВС Україна звернулася за коментарем до голови Гатненської територіальної громади і чекає відповіді.

Будуть вшановані усі

Меморіальний комплекс займатиме 267 гектарів землі. Будівництво усіх об'єктів триватиме кілька років, але вже цього року планується почати поховання загиблих.

"Ми дуже хочемо розпочати перші поховання вже до кінця цього року", - сказав Ярослав Старущенко ВВС Україна.

"Всі будуть поховані з військовими почестями. І їхні могили будуть уніфіковані. За такими принципами постали всесвітньо відомі військові цвинтарі, зокрема, Арлінгтонське кладовище, кладовище Флері-деван-Дуомон, кладовища в Бельгії, Італії, Канаді", - розповідає Ярослав Старущенко.

Поховання, утримання меморіального комплексу і всіх могил здійснюватиметься винятково за рахунок держави, наголошує він.

"Ми забираємо на себе весь “головний біль” родин та даємо їм змогу переживати втрату і не хвилюватися за те, що одного дня не буде кому доглянути могилу рідної людини", - додав він.

Ярослав Старущенко визнає, що багато хто з рідних і близьких десятків тисяч загиблих у війні з Росією, які поховані на своїй малій Батьківщині, не погодяться на перепоховання на меморіальному кладовищі.

Але усі вони також будуть вшановані у меморіалі.

"На території Національного кладовища буде збудований музейний комплекс, і там будуть встановлені меморіальні таблички з іменами усіх без винятку героїв. І тих, хто буде похований на цьому кладовищі, і тих, хто вже спочиває на малій батьківщині, і ти, чий прах розвіяний над Дніпром. Абсолютно усіх", - каже Ярослав Старущенко.