Чи знесуть Арку "дружби народів" у Києві

У Києві знову заговорили про долю арки на пагорбі Дніпра, яка колись символізувала дружбу народів України та Росії.

У 2022 році біля неї демонтували пам’ятник на честь "возз'єднання України з Росією". Саму арку переназвали. Тепер це "Арка свободи українського народу".

Проте нещодавно Інститут національної пам’яті провів експертизу цієї пам’ятки. За її результатами, арку віднесли до символіки російської імперської політики, яка підлягає цілковитому демонтажу.

Чи знесуть арку, з’ясовувала ВВС Україна.

Дружба, якої не було

Композиція на території Хрещатого парку біля Майдану в Києві, коли її відкривали у 1982 році, складалася з трьох частин – пам’ятник робітників росіянина та українця, що тримали підняту стрічку з орденом "Дружби народів"; стела з фігурами козаків, у центрі гетьман Богдан Хмельницький та московський боярин Василь Бутурлін, що символізувало Переяславську раду 1654 року.

Над усім цим височіла 35-метрова арка, яка ніби єднала братські республіки Радянського Союзу.

Пам’ятник відкрили до 60-ї річниці утворення СРСР. Ще у 80-х споруда отримала неофіційну іронічну назву "ярмо народів". За словами Антона Дробовича, голови Інституту національної пам’яті, тоді у Києві ходив такий анекдот:

— Чому арку дружби народів кияни називають "ярмо народів"?

— Що для росіян "дружба", то для інших народів — "ярмо".

Пропозиції знести арку лунали багато разів з 2014 року. На постаменті збивали написи, а у 2018 році на арці з’явилась "тріщина". Її намалювали митці, щоб привернути увагу до українців, ув’язнених в Росії. Тоді росіяни тримали у в’язниці режисера Олега Сенцова.

У 2017 році арку хотіли пофарбувати у кольори веселки до конкурсу Євробачення, який проходив тоді у Києві. Але ця історія завершилася конфліктом через значення веселкового прапора і підтримку ЛГБТ. Арку у веселку не дофарбували.

Після початку вторгнення у 2022 році знесли скульптури робітників росіянина і українця. Тоді від фігури, що символізувала росіянина, відвалилася голова.

Цей демонтаж привітав один з авторів скульптурної композиції Сергій Миргородський. В інтерв’ю Цензору він сказав, що дружба між Росією та Україною закінчена, а "мати пам'ятник ворожнечі — це гріх".

Хоч монумент і називається зараз "Аркою свободи українського народу", але вона залишається втіленням міфу про "возз’єднання" України з Росією внаслідок Переяславської ради, вважають в Інституті національної пам'яті.

Там підсумували: арка підлягає цілковитому демонтажу.

"Мітка Москви"

Голова інституту Антон Дробович твердить: путінський режим використовує наратив про "один народ" як виправдання війни проти України, а за заперечення цього на окупованих територіях українців катують та вбивають.

На його думку, арка є своєрідною заявою Москви — "це наш простір, це наш підлеглий "братній народ", який присягнув у вірності Москві в 1654 році".

І поки що в свідомості киян ні тріщина, ні історія з веселкою цього не змінили, каже Дробович.

Чи буде веселка?

Попри пропозицію Інституту національної пам'яті демонтувати арку, його голова пропонує компроміс - конструкцію залишити, але перетворити її на веселку. При цьому з-під неї прибрати всі скульптури.

"Веселка, яка стоїть на річці є абсолютно гармонійним, зрозумілим і простим образом, її сучасна кореляція з ідеями боротьби за права ЛГБТК-спільноти в смисловому плані цілком перебиває ідейну настанову "совка", адже заперечує тоталітарні практики СРСР щодо втручання в особисте життя громадянина", - каже Антон Дробович у своїй колонці у NV.ua

На його думку, це художнє рішення відділяє Україну від Росії, в якій представників ЛГБТК-спільнот переслідують.

Він закликав громаду обговорити долю цього місця.

"Ми внесли у публічний дискурс це питання і очікуємо на діалог", - каже Дробович.

За його словами, мають пройти відкриті громадські та експертні обговорення.

"Арка – дуже гарна, але…"

І, схоже, заяви Інституту спровокували цілі хвилі таких обговорень.

"Арка як абстрактний об’єкт мистецтва - дуже гарна. Вона чудово вписана в ландшафт, балансує гірку… Як окремий об’єкт без нав’язаних сенсів вона дуже вдало інтегрована в простір", - говорить Катерина Тейлор, артменеджерка і засновниця Громадської органіазції Port of Culture.

Але арка, каже Тейлор, - це не абстрактний об’єкт, а ідеологічний конструкт:

"Безневинний конструкт "дружби народів" сидить в головах десятків тисяч киян. І ніхто не буде її перейменовувати. Всі й далі казатимуть: "Пішли гуляти на дружбу народів".

"Здається, це просто назва, просто придумана радянською владою, просто об’єкт ворожої культури і пропаганди… В цілому дрібниця. Проблема тільки в тому, що для нас така дрібниця, як "читання Тургєнева закінчується бомбардуванням Харкова", як каже Жадан", - зазначає артменеджерка і пропонує таку спадщину не захищати.

"Її потрібно лишити"

"Сподіваюсь арку лишать. Я дуже не люблю, коли нищать все, прикриваючись благими намірами, але ж тут ні серпа на ній нема, ні молота, ні курки двоголової", - говорить Дмитро Шухов з профспілки будівельників України Profbud.

З ним погоджується і Євгенія Кулеба, депутатка Київради і засновниця організації "Місто-сад": "Я переконана, що її потрібно лишити і дати нашим митцям простір для висловлювання і переосмислення".

Вона також підтримує ідею перетворення арки на веселку.

У соцмережах - сотні коментарів, як за, так і проти арки, проти веселки і за веселку.

Місце, де розміщена арка, дуже важливе, говорить Зоя Звиняцьківська, культурологиня, історикиня моди.

"Колись, до появи скляного мосту - це був глухий кут. Тепер цей майданчик - частина максимально жвавого прогулянкового руху… Це логічний розвиток території, що стала частиною міської променади", - зазначає Звиняцьківська.

Тому, на її думку, було б недалекоглядно робити там щось ідеологічно навантажене, "бо там все одно молодь буде пити пиво під жахливе виконання каверів Вакарчука".

"Локацію не можна прибрати з логіки наскрізної пішохідної прогулянкової алеї, яка починається в Маріїнському парку і закінчується біля історичного музею. Саме в цій логіці легка металева конструкція - з веселкою чи тріщиною - була б дуже ок", - говорить культурологиня.

Євгенія Кулеба з Київради сподівається, що після розпочатої Інститутом національної пам’яті дискусії, біля арки все ж відбудуться зміни - місто демонтує памʼятник, присвячений Переяславській раді, встановить на його місці інформаційний стенд та оголосить конкурс на ідеї переосмислення простору.

Що каже влада Києва?

У відповідь на запит ВВС Україна про долю арки, у КМДА відповіли, що "Арка Свободи українського народу" є пам’яткою історії місцевого значення, які згідно з законом заборонено зносити, змінювати чи переносити.

Утім і переносити арку немає куди, бо музею тоталітаризму, чи музею “радянської історії” поки що не існує. У столиці лише розглядають ідеї, як такий музей створити.

У січні 2024 року робоча група КМДА ухвалила рішення арку зберегти. Там запропонували Міністерству культури зарахувати арку до об’єктів монументального мистецтва.

Київська міська рада також не ухвалювала рішень про демонтаж. Тому арка поки що буде.

А знести обіцяють скульптурну композицію з козаками, що під нею.

Рішення про її демонтаж вже є, говорить Ксенія Семенова, депутатка Київради. Вона розповідає, що одним з ускладнень, пов’язаних з цим, є те, що ця композиція є водночас підпірною стінкою.

Це питання вивчають, треба робити проєкт демонтажу розповів Михайло Буділов, очільник Департамент територіального контролю міста Києва. Можливо, для цього доведеться залучити спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт, щоб запобігти зсуву пагорбів Дніпра.