Гарвардський університет прибрав обкладинку з книжки, виготовлену зі шкіри людини

Гарвардський університет прибрав палітурку, виготовлену з людської шкіри, з книжки XIX століття, яка зберігалася в його бібліотеці.

Нарис Destinées de l'Ame ("Про долю душі") з 1930-х років зберігається в Хоутонській бібліотеці.

У 2014 році вчені зʼясували, що матеріал, з якого зробили обкладинку книжки, був людською шкірою.

Але тепер університет оголосив, що зняв з книжки обкладинку "через питання етичного характеру, повʼязані з походженням книги та її подальшою історією".

Destinées de l'Ame - це роздуми про душу та життя після смерті, які написав Арсен Уссе в середині 1880-х років.

Кажуть, що він передав книгу своєму другу, доктору Людовіку Буланду, лікарю, який зробив для книги палітурку зі шкіри пацієнтки. Тіло жінки, яка померла природною смертю, ніхто не забрав.

Гарвардський університет так пояснив своє рішення прибрати обкладинку: "Після ретельного дослідження та обговорення із зацікавленими сторонами Гарвардська бібліотека та комітет повернення колекцій Гарвардського музею дійшли висновку, що людські останки, використані в палітурці книги, більше не належать до колекцій Гарвардської бібліотеки через етичні питання, повʼязані з походженням книги та подальшої історії".

У заяві також додали, що шукають способи "шанобливо визначити подальшу долю людських решток, щоби відновити гідність жінки, чию шкіру використали".

Бібліотека також "проводить додаткові дослідження біографії та походження анонімної пацієнтки", повідомили в університеті.

Destinées de l'Ame потрапила до Гарварду в 1934 році. Книжка містить анотацію, написану доктором Буландом, у якій він зазначив, що навмисно не прикрашав обкладинку орнаментом, щоб "зберегти її елегантність".

"Я зберіг цей шматок людської шкіри, знятий зі спини жінки, - написав він. - Книга про людську душу повинна мати людську обкладинку".

Десять років тому Білл Лейн, директор Гарвардської лабораторії мас-спектрометрії та протеоміки, написав у статті Houghton Library Blog, що "дуже малоймовірно, що матеріал обкладинки має інше походження, а не тіло людини".

"Випадкова практика"

У своїй заяві Гарвард зазначив, що поводження з книгою не відповідало "етичним стандартам" і що, оприлюднивши ці відомості про книгу, університет іноді використовував "сенсаційний, нездоровий і гумористичний тон", що був недоречним.

Університет вибачився, додавши, що такими діями "ще більше об’єктивізував та паплюжив гідність людини, чиї останки використали для обкладинки".

Практика робити палітурку для книг з людської шкіри, яка називається антроподермічною бібліопегією, з’явилася ще у XVI столітті.

Існують численні свідчення XIX століття про те, що тіла страчених злочинців передавали науці, а їхню шкіру пізніше віддавали палітурникам.

Саймон Чаплін, який у 2014 році очолював бібліотеку Wellcome, де зберігаються книги з історії медицини, сказав тоді BBC: "Цих книжок не так багато, це випадкова практика, в основному для того, щоб полоскотати нерви, а не з практичних міркувань".

"Загалом це робили у XIX столітті лікарі, які мали доступ до людських тіл для розтину".