Де очікувати на наступ Росії влітку і чи може Україна програти війну 2024 року

Колишній командувач Об'єднаних сил Великої Британії (Генштабу британської армії) попередив, що Україна може зазнати поразки від Росії у 2024 році.

Генерал сер Річард Берронс заявив ВВС про "серйозний ризик" того, що Україна програє війну вже цього року.

Причина, за його словами, полягає в тому, що "Україна може відчути, що не може перемогти".

"І коли справа дійде до цього, чому люди будуть хотіти продовжувати битися і вмирати, лише щоб захистити те, що неможливо захистити?"

Цей момент для України ще не настав.

Але її збройним силам критично бракує боєприпасів, військових і засобів протиповітряної оборони. Її широко розрекламований контрнаступ минулого року не зміг витіснити росіян із захопленої ними території, і тепер Москва готується до літнього наступу.

Тож як це виглядатиме та які ймовірні стратегічні цілі?

Оригінал статті англійською мовою можна прочитати за цим посиланням.

"Форма російського наступу, яка має відбутися, є досить зрозумілою", — каже генерал Берронс.

"Ми бачимо, як Росія завдає ударів на лінії фронту, використовуючи перевагу п’ять до одного в артилерії, боєприпасах і надлишок людей, підкріплений використанням нової зброї".

Серед них – керована авіаційна бомба FAB, адаптована "тупа бомба" радянських часів, оснащена "опірінням", GPS-наведенням і 1500 кг фугасної вибухівки, яка завдає великої шкоди українській обороні.

"У якийсь момент цього літа, —каже генерал Берронс, — ми очікуємо побачити великий російський наступ з наміром не просто прорватися вперед із невеликими досягненнями, а щоб, можливо, спробувати прорватися крізь українські лінії".

"І якщо це станеться, є ризик, що російські сили прорвуться, а потім використають ті території України, де українські збройні сили не можуть їх зупинити", - додає він.

Але де cаме?

Минулого року росіяни точно знали, звідки Україна може атакувати – у Запоріжській області в бік Азовського моря. Їхні плани були відповідними і вони успішно зупинили просування України.

Тепер ініціатива на російському боці, оскільки Росія скупчує свої війська та змушує Київ здогадуватися, куди вона збирається атакувати далі.

"Одним із викликів, які постають перед українцями, це те, що росіяни можуть обирати, куди направляти свої війська", - каже доктор Джек Вотлінг, експерт з війни на суходолі, старший науковий співробітник аналітичного центру Whitehall в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI).

"Це дуже довга лінія фронту, і українцям потрібно бути спроможними її всю захищати".

Чого вони, звичайно, не зможуть зробити.

"Українські військові втратять позиції, - вважає доктор Вотлінг. - Питання в тому, наскільки і які населені пункти постраждають."

Цілком можливо, що російський Генштаб ще не визначився, який напрямок зробити основним. Але можна загалом розділити різноманітні варіанти росіян на три широкі географічні зони.

Харків

"Харків, - каже доктор Вотлінг, - безумовно вразливий".

Як друге місто України, розташоване в небезпечній близькості від російського кордону, Харків є спокусливою метою для Москви.

Наразі його щодня піддають російським ракетним ударам, а Україна не в змозі створити достатньо потужну протиповітряну оборону, щоб відбити смертоносну суміш безпілотників, крилатих і балістичних ракет, спрямованих у її бік.

"Я думаю, що першою метою цьогорічного наступу буде вирватися з Донбасу, — додає генерал Берронс, — і їхня увага буде прикута до Харкова, який розташований приблизно в 29 км від кордону з Росією, що є головною ціллю."

Чи зможе Україна все ще функціонувати як життєздатний суб’єкт, якщо Харків впаде? Так, кажуть аналітики, але це було б катастрофічним ударом як для духу українського суспільства, так і для економіки країни.

Донбас

Донбас перебуває у стані війни з 2014 року, коли підтримувані Москвою сепаратисти оголосили себе "народними республіками".

У 2022 році Росія незаконно анексувала дві області Донбасу – Донецьку та Луганську. Саме тут протягом останніх 18 місяців точилася більшість наземних боїв.

Україна, як не дивно, витратила величезні зусилля, чимало особового складу і ресурсів, намагаючись утримати спочатку місто Бахмут, а потім і Авдіївку.

Під час цієї спроби вона втратила обидва міста, а її найкращі бойові підрозділи зазнали втрат.

Київ відповів, що його опір завдав росіянам непропорційно великих втрат.

Це правда, поле бою в цих місцях охрестили "м'ясорубкою".

Але Росія має ще багато військ, щоб кинути у бій, а Україна ні.

Командувач збройними силами США в Європі генерал Крістофер Каволі попередив, що якщо США не надішлють значно більше зброї та боєприпасів в Україну, росіяни будуть переважати на полі бою в десять разів.

Масовість має значення. Тактика, керівництво та оснащення російської армії можуть поступатися українським, але вона має таку перевагу в кількості, особливо в артилерії, що якщо цього року вона нічого і не зробить, її стандартним варіантом буде продовжувати відштовхувати українські сили назад у західному напрямку, брати село за селом.

Запоріжжя

Воно теж було б привабливим здобутком для Москви.

Південне українське місто з населенням понад 700 тисяч людей (у мирний час) розташоване в небезпечній близькості до лінії фронту.

Це також щось на кшталт колоди в оці Росії, враховуючи, що це столиця однойменної області, яку Росія незаконно анексувала, а обласний центр все ще вільно живе під контролем України.

Але потужна оборона, яку Росія побудувала на південь від Запоріжжя минулого року, в очікуванні українського наступу, тепер ускладнить просування росіян звідти.

Так звана "Лінія Суровікіна", що складається з трьох рівнів оборони, має найбільше і найщільніше мінне поле у світі. Росія може частково демонтувати його, але її приготування до цього, ймовірно, виявлять.

Мета - зламати бойовий дух?

Проте цьогорічна стратегічна мета Росії може навіть не стосуватися територій. Це все може бути просто для того, щоб придушити бойовий дух України та переконати її західних прихильників, що ця війна — програна справа.

Доктор Джек Вотлінг вважає, що метою Росії є "спробувати створити відчуття безнадійності".

"Цей [російський] наступ не призведе до рішучого завершення конфлікту, незалежно від того, як він піде для будь-якої зі сторін", — каже він.

Генерал Берронс також скептично налаштований щодо того, що, попри жахливу ситуацію, в якій зараз опинилася Україна, Росія автоматично закріпить свою перевагу, вирішальним кроком вперед.

"Я вважаю, що найбільш вірогідним результатом буде те, що Росія досягне успіхів, але не зуміє здійснити прорив. Вона не матиме достатньо великих або хороших сил, щоб пробити весь шлях до річки [Дніпра]... але ситуація на полі бою обернеться на користь Росії".

Безперечно одне: президент Росії Володимир Путін не має наміру відмовлятися від наступу на Україну.

Він схожий на гравця в покер, який розігрує всі свої фішки на виграш. Він розраховує на те, що Захід не зможе забезпечити Україну достатньою кількістю засобів для захисту.

Попри всі саміти НАТО, усі конференції та всі хвилюючі промови, є шанс, що він має рацію.