Навіщо Кремлю взагалі проводити вибори Путіна

У Росії з 15 по 17 березня триває триденний процес виборів. Багато хто вважає наперед відомим те, що Володимир Путін здобуде перемогу і стане президентом уп’яте. Чому Кремль взагалі організовує вибори, що це скаже про реальну популярність президента Путіна?

Володимир Путін фактично керує Росією з 2000 року. Вперше призначений тимчасовим президентом своїм попередником Борисом Єльциним, він виграв свої перші вибори у березні 2000-го.

Між 2008 і 2012 роками він змінив роль, ставши прем'єр-міністром, але зберігав повний контроль. У той час російська конституція дозволяла перебувати на посту президента лише два терміни поспіль, але цей крок дав йому можливість обнулити лічильник повноважень і знову балотуватися.

У 2020 році конституцію змінили, і багато хто очікує, що президент Путін залишиться при владі до 2036 року.

До того моменту він стане правителем держави, який залишаєтесь при владі найдовше, випередивши Йосипа Сталіна та імператрицю XVIII століття Катерину Велику - вони були при владі понад 30 років.

Демонстрація підтримки

Вибори в Росії рідко бувають подією з непередбачуваним результатом, але вони важливі, щоб легітимізувати тих, хто при владі, й показати, що думка людей має значення.

Цього разу для Путіна насамперед важливо не тільки перемогти, але й показати високу явку та велику частку підтримки, тому що країна втягнулась у повномасштабну війну, яка матиме тривалі наслідки як для самої Росії, так і для всього світу.

Для державних посадовців вибори стануть тестом на здатність зібрати адміністративний ресурс і забезпечити приголомшливий результат для теперішнього президента.

Російське незалежне інформаційне видання "Медуза" повідомило, що Кремль сподівається досягти явки щонайменше 70%, а близько 80% голосів віддадуть за Володимира Путіна. Це перевищить його результат 2018 року у 76,7%.

Власне дослідження BBC показало, що для досягнення таких результатів влада прагне мобілізувати працівників державного сектору – тих, хто працює в центральних і місцевих органах влади, а також у державних корпораціях, – яких наполегливо заохочуватимуть брати участь у виборах і підтримувати чинного президента.

Право голосу мають близько 112,3 мільйона людей.

Ця цифра включає тих, хто проживає на окупованих територіях України – Криму та частині Донбасу, незаконно захоплених Росією у 2014 році, а також інших частинах сходу та півдня України, які були окуповані з лютого 2022 року.

Ще 1,9 мільйона російських громадян, які проживають за кордоном, мають право голосу, у тому числі 12 000 - у сусідньому Казахстані, де Росія орендує космічну базу Байконур.

Війна і вибори

Володимир Путін з'являвся на багатьох заходах під час своєї кампанії, в першу чергу на зустрічах зі студентами та робітниками в різних російських регіонах.

Хоча він не згадував "спеціальну військову операцію" - так Москва називає вторгнення в Україну, - війна постійно присутня в російському житті: міжнародні санкції, обмежені можливості подорожувати, менше іноземних товарів і відчуття ізоляції, принаймні від Європи та Північної Америки. Війна коштувала життя десяткам, якщо не сотням тисяч російських солдатів.

Сотні тисяч інших росіян, переважно молодих, освічених і забезпечених, покинули країну за останні 24 місяці або через те, що вони не погоджувалися з війною, або тому, що вони не хотіли, щоб їх призвали до бойових дій.

Навіть якщо війна залишається поза межами кампанії, вона є ключовим компонентом наративів ЗМІ, і росіяни не можуть її уникнути.

Висока явка тапідтримка президента додадуть легітимності його подальшим рішенням, багато з яких будуть безпосередньо пов’язані з вторгненням.

Які ще кандидати?

Крім Володимира Путіна, зареєстровані ще три кандидати: консерватор-націоналіст Леонід Слуцький, кандидат від Комуністичної партії РФ Микола Харитонов і Владислав Даванков, бізнесмен від нещодавно створеної партії "Нові люди", яка має невелике представництво у Державній думі, нижній палаті російського парламенту.

Усі троє висловили підтримку війні Росії в Україні та президенту Путіну, і жоден із них не становить реальної загрози.

Суперники Путіна або були ув'язнені, або ліквідовані, або втекли з країни. Найзапекліший противник Путіна Олексій Навальний помер у в'язниці суворого режиму в лютому.

На запитання кореспондента ВВС Стіва Розенберга, чи вважає він себе кращим президентом, ніж Володимир Путін, Микола Харитонов відповів, що це не йому вирішувати, виборці "все вирішать".

Водночас Харитонов закликає до "лівого повороту в майбутнє". Він перебуває під санкціями Заходу з 2022 року.

Леоніда Слуцького, депутата від Ліберально-демократичної партії Росії (ЛДПР), неодноразово звинувачували в сексуальних домаганнях. Він організовував державні візити в окупований Крим, з 2014 року перебуває під міжнародними санкціями.

Найменше ЗМІ писали про новачка із нової партії Владислава Даванкова.

Співзасновник косметичної компанії Даванков набрав трохи більше ніж 5% голосів на виборах мера Москви в 2023 році. Виступаючи за "мир і переговори" у війні з Україною, він голосував за анексію українських територій, що також призвело до того, що він потрапив під міжнародні санкції.

Антивоєнному кандидату в президенти Борису Надєждіну не вдалося зареєструватися на вибори, хоча десятки тисяч росіян стояли в черзі, щоб віддати свої підписи на його підтримку.

Процедура голосування

Вперше в історії президентських виборів росіяни голосують протягом трьох днів, з 15 по 17 березня.

Вперше такий формат випробували під час голосування 2020 року про зміни до Конституції щодо збереження здоров’я населення під час пандемії. На цих виборах знову запровадили триденний процес, хоча незалежні спостерігачі його критикували, вважаючи, що це ускладнює забезпечення прозорості процесу.

Крім того, вперше буде доступна дистанційна система онлайн-голосування, головним чином у районах, відомих протестним голосуванням, або де влада намагається забезпечити явку.

Адмінресурси використовують саме для того, щоб люди голосувати електронно. Багатьох просили брати участь у тестуванні системи. А бюджетників зобов'язали на роботі прислати скриншоти, які доводять, що вони зареєструвалися.

Для підвищення явки влада використовує не лише примус, а інші методи. Виборцям традиційно обіцяють призи за участь, як-от промокоди та подарункові сертифікати до магазинів та ресторанів.

Голосування на окупованих територіях

Росія також проводить голосування на окупованих територіях України, звідки надходять повідомлення про тиск на місцевих жителів і примушування до участі.

В окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької і Херсонської областей голосування почалося ще на початку тижня.

Пояснюючи це заходами безпеки, влада відправляла людей з урнами для голосування по квартирах і будинках. Працівників дільниць, чиновників, які співпрацюють з окупаційною владою, супроводжували солдати зі зброєю.

На фото і відео із соцмереж видно, як люди підписують бюлетені на дитячих майданчиках, у дворах, на автомобілях.

Україна вважає ці "вибори" незаконними і закликала іноземні держави та міжнародні організації не надсилати спостерігачів та утриматися від визнання результатів.

Парламентська асамблея (ПА) Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) посилала своїх спостерігачів до Росії з 1993 року, але останні три роки це припинилося.

Що може змінитися?

У Росії немає незалежних опитувань громадської думки, і більшість росіян отримують новини з державних ЗМІ, які транслюють упереджену позицію на користь Володимира Путіна та його політики.

Проте експерти вважають, що росіяни більш скептично ставляться до уряду, ніж може здатися, але вони занадто бояться говорити про це.

Побоюючись суворих покарань навіть за незначні прояви підтримки опозиції, вони відкрито не висловлюють свою незгоду.

Вдова Олексія Навального Юлія закликала співвітчизників бойкотувати голосування, а іноземні уряди не визнавати результати.

Хоча останнє малоймовірно, перше можливо. "Медуза" цитує джерело, близьке до адміністрації президента Путіна, яке заявило, що існує щире занепокоєння щодо загрози низької явки.

"Якщо люди не сумніваються, що нинішній президент переможе, навіщо взагалі кудись йти?"

Найімовірнішим результатом є переконлива перемога Володимира Путіна, принаймні на папері.

Але низька явка означатиме, що підтримка президента ослабла, а це, своєю чергою, може призвести до ще жорсткішого державного контролю та ще більше занурити Росію в атмосферу страху та пригнічення.