Успішне ІПСО під вибори Путіна чи провальний рейд? Що означають бої в прикордонні Росії

Активні бойові дії в прикордонних областях Росії - Курській і Бєлгородській - тривають вже декілька днів. Але перевіреної інформації, що насправді там відбувається, досі немає. Так само як і відповіді на питання, для чого це було?

Вранці 12 березня інформаційні ресурси добровольчих формувань "Легіон Свобода Росії" (ЛСР), "Сибірський батальйон" і "Російський добровольчий корпус" (РДК) повідомили, що перетнули кордон України та РФ і почали "обмежену військову операцію" в російському прикордонні. Своєю метою ці підрозділи, створені, як заявляється, з громадян Росії, назвали боротьбу з "путінським режимом".

"Ми відбиратимемо у (путінського) режиму нашу землю сантиметр за сантиметром. Росіяни спатимуть спокійно, не боятимуться дзвінка у двері, будуть без побоювання говорити, що думають. Росіяни голосуватимуть за кого хочуть, а не за кого мають. Росіяни житимуть вільно", - заявив представник ЛСР Максиміліан Андронніков з позивним "Цезарь".

Українська військова розвідка, яка раніше не приховувала співпрацю з цими "російськими добровольчими батальйонами", відхрестилась від своєї причетності до бойових дій в російських Бєлгородських і Курській областях.

Росія, навпаки, заявляє, що ці підрозділи є диверсійними групами зі складу Збройних сил України.

Як розгортались події

Вдень 12 березня підрозділи "російських добровольців" прорвали кордон або принаймні здійснили спроби це зробити відразу на декількох ділянках. Найгарячіші події розгортались довкола селища Тьоткіно в Курській області. "Легіон Свобода Росії" повідомив, що повністю взяв під контроль цей населений пункт, але згодом пресслужба підрозділу уточнила, що бої за нього ще тривають.

Своєю чергою російська влада заперечила перехід Тьоткіно під контроль противника і заявила, що всі спроби прориву в напрямку села були відбиті.

Схожа ситуація трапилась 14 березня, коли, за даними міноборони РФ, "диверсанти зі складу підрозділів ЗСУ" спробували зайти в прикордонне селище Козинка (Бєлгородська область) і навіть висадили там десант.

Міністерство заявило, що два українські вертольоти висадили приблизно 30 "бійців сил спеціальних операцій та іноземних найманців", які зайшли в будинки на околиці Козинки. Російські війська завдали удару артилерією і керованими авіаційними бомбами по населеному пункту. За словами міноборони, вся група противника була знищена, а село Козинки - зачищене.

Українська влада перебіг подій в російському прикордонні не коментувала.

"Курська та Бєлгородська область – це зараз територія активних бойових дій. Це те, що ми можемо констатувати", - сказав представник ГУР Андрій Юсов.

Слід зауважити, що "російські добровольчі батальйони" визначили територією своєї "обмеженої військової операції" майже 400 км вздовж україно-російського кордону - від села Тьоткіно в Курській області до Уразового в Бєлгородській.

З цих територій "Легіон Свобода Росії" закликав евакуювати всіх місцевих жителів, щоб убезпечити їх від атак по військових об'єктах "путінського режиму".

Власне, в період з 12 до 15 березня прикордонні села, а також місто Бєлгород зазнали низки ударів з артилерії та БПЛА. Відповідальність за це взяли на себе вже згадані "Легіон Свобода Росії", "Сибірський батальйон" і "Російський добровольчий корпус".

Водночас російська влада запевняє, всі підрозділи противника успішно витіснили за територію РФ і вони зазнали величезних втрат.

"Загальні втрати ЗСУ склали понад 1,5 тисячі бойовиків, з яких близько 500 – безповоротні, знищено 18 танків та 23 бойові броньовані машини", - сказано в повідомленні пресслужби міноборони РФ.

"Російські добровольці" також звітували про знищені російські склади, техніку та військових.

Скілька насправді було знищено техніки та військових з обох сторін достеменно встановити наразі неможливо.

Військовий аспект

Президент РФ Володимир Путін, коментуючи події в Курській і Бєлгородській областях, заявив, що метою "диверсантів" було зірвати президентські вибори в Росії, що проходять з 15 до 17 березня.

"Головна мета, я в цьому не сумніваюся, полягає в тому, щоб якщо не зірвати президентські вибори в Росії, то хоча б завадити нормальному процесу волевиявлення громадян", - сказав очільник Кремля в інтерв'ю "РИА Новости", опублікованому 13 березня.

При цьому Путін не виключає, що українська влада таки спробує взяти під контроль російські території, щоб потім "обміняти" їх на захоплені РФ території в Україні.

Однак військові експерти називають малоймовірним або й навіть "фантастичним" захід регулярних військ України на російську територію, тим більше окупацію чи анексію її населених пунктів.

"Це фантастичний варіант, що зайдуть (в РФ) війська з прапором України. Тоді російська пропаганда використає це дуже і дуже потужно. У неї, на жаль, досі є важелі впливу на Західну Європу. Це буде перекручено і подано ніби Україна - агресор, і все це буде на фоні того, що західна підтримка України і так, відверто кажучи, згасає", - каже ВВС Україна військовий історик і аналітик Михайло Жирохов.

Але без введення регулярних українських військ РДК, ЛСР і "Сибірський батальйон" не зможуть самостійно взяти і утримати під контролем російську територію.

Річ у тім, що ці підрозділи, по-перше, вочевидь не багаточисельні, а по-друге, є штурмовими батальйонами. Для оборони і утримання під контролем території противника вони повинні мати постійну підтримку від підрозділів матеріально-технічного забезпечення.

"Тому зрозуміло, що такого завдання немає (взяти під контроль російські населені пункти). Тому що тоді виникне питання логістики, виникне питання, що робити з місцевими мешканцями. І буде ще багато інших питань, які, я думаю, Україна зараз не готова вирішити", - зауважує Жирохов.

Водночас військовий експерт, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь вважає, що військовий ефект бойових дій в російському прикордонні полягає в тому, що Кремль буде змушений знімати бойові підрозділи з фронту і відправляти на захист кордону.

"Очевидно, що росіяни вимушені будуть переводити певні сили з тих напрямків, де вони проводили останніми місяцями наступальні дії. Зараз їм треба буде замість запланованого перегрупування і відновлення сил відправляти підрозділи на цей напрямок і проводити якісь оборонні заходи", - сказав він в ефірі "Радіо НВ"

Але Михайло Жирохов ставиться до цього зі скепсисом. За його словами, ще минулого року РФ показала, що без залучення військ з фронту спроможна укріпити свій кордон силами Росгвардії і прикордонних військ ФСБ.

Тому і зараз немає жодних підстав думати, що російські підрозділи, що, наприклад, ведуть активні наступальні дії біля Мар'їнки, знімуться з позиції і відправляться обороняти Курську область.

Більш того, після торішніх подій Росія суттєво оснастила свій кордон інженерними засобами. Це визнають і самі "російські добровольці".

"Міністерство оборони Російської Федерації веде роботу над помилками. Зараз з того боку вже є набагато серйозніші укріплення, рови, навіть місця, де працюють сейсмодатчики, які реагують на вібрації ґрунту, дрони постійно ведуть спостереження", - пояснює командир "РДК" Деніс Нікітін в інтерв'ю  "Українській правді".

Це пояснює також і той факт, що бронетанкові підрозділи "російських добровольців" намагалися зайти на територію РФ не через ліси і ґрунтові дороги, а через асфальтовані шляхи в пунктах пропуску.

Це фактично єдині ділянки вздовж кордону, по яких може пройти важка техніка без загрози бути підірваною на міні чи застряглою в протитанковому рові. Щоправда, це містить інші ризики. Територія біля КПП - це відкрита місцевість, яку дуже легко накрити артилерією або ударами з повітрям.

Вочевидь, саме це зробили російські війська 12 березня, фактично знищивши пункт пропуску "Нехотєєвка" в Бєлгородській області, через який, за словами міноборони, хотіли прорватись "диверсанти" з України.

Психологічна операція?

"Це інформаційно-психологічна операція (ІПСО) і дуже потужна. Фактично вона відбувається під час виборів Путіна і це очевидно впливає на інформаційний простір і виборчу ситуацію, тим більше через ймовірний зрив проведення виборів в кількох російських областях. Це очевидний результат", - так Михайло Самусь коментує наслідки бойових дій в Курській і Бєлгородській областях.

Щоправда, навіть попри артилерійські удари вибори в прикордонних областях Росії так і не скасували. Виборчі дільниці в Бєлгороді закривались лише на час сповіщення про повітряну тривогу. Це не завадило вдень 15 березня проголосувати губернатору цього регіону Вячеславу Гладкову.

"Дуже хочеться, щоб, попри складну обстановку в регіоні, наші вибори пройшли організовано", - написав він після цього у своєму телеграм-каналі.

Хоча в деяких прикордонних населених пунктах, за даними ЗМІ Росії, голосування припинялось на довго.

На думку Михайла Жирохова, повноцінного ефекту це ІПСО на російських громадян все ж не матиме. В першу чергу, через те, що в РФ діє жорсткий контроль за інтернет-простором і тим більш за телеефіром. Тому більшість росіян просто не знатимуть про важкі бої в Курській і Бєлгородській областях або вважатимуть, що російська влада без проблем справилась з цією загрозою.

А от для українських громадян "військова операція" на Курщині і Бєлгородщині має здебільшого позитивний ефект. Вона, як зауважив Жирохов, показує, що ЗСУ і "дружні до них" російські добровольці ще спроможні на проведення наступальних операцій, хоч і в дещо обмеженому і гібридному форматі.

Єдиним відкритим питанням залишається те, як ці "бойові вилазки" сприйматимуть на Заході. Слід нагадати, що багато країн передають Києву своє озброєння з умовою, що воно не буде використовуватись на території РФ.

Однак ще минулого року виявилось, що російські добровольці з РДК і ЛСР під час рейдів використовували західну зброю, зокрема американські бронемашини і бельгійські гвинтівки. Брюссель навіть публічно вимагав від Києва пояснень, яким чином зброя потрапила в руки "російських повстанців".

Українська влада тоді "зам'яла" цей епізод, але масштабні рейди РДК і ЛСР в російське прикордоння стали на паузу.

Станом на 15 березня жоден із західних партнерів України не засудив початок "бойової операції" в Курській і Бєлгородській областях Росії.