Як іде мобілізація, чи каратимуть утікачів за кордон і що буде зі студентами

Представник президента в парламенті та член комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський відповідає за багато ініціатив влади щодо протидії російській агресії в Раді.

Він є автором низки законопроєктів, які стосуються мобілізації, а також представляє у Верховній Раді зокрема і головні ініціативи президента в оборонній сфері.

У розмові з кореспонденткою ВВС Україна Жанною Безп'ятчук він коротко пояснив бачення того, як триває мобілізація і чи будуть її посилювати, настільки масовий виїзд ухилянтів за кордон та чи можна їх буде за це карати у майбутньому.

А ще розповів, чи зрештою влада позбавить старших чоловіків можливості здобувати вищу освіту та мати відстрочку від служби.

Як чоловіки їдуть за кордон і чи можна їх за це карати

Українські та польські ЗМІ публікували низку матеріалів і називали різні цифри кількості чоловіків призовного віку, які у різний спосіб змогли виїхати за кордон і там залишитись. Йшлося про щонайменше десятки тисяч людей.

З 24 лютого 2022 виїзд з України чоловіків віком 18-60 років заборонений. Дозволи на виїзд у окремих випадках видають органи державної влади.

“Зараз говорити про якісь точні цифри незаконного перетину державного кордону без наявності відповідних правових підстав дуже складно”, - розповідає Федір Веніславський.

Ніхто подібної бази не має і не веде, неодноразово вказували ВВС у державній прикордонній службі. Способів виїхати з України є багато, як законних, так і незаконних.

“Людина могла скористатись якимись підробленими документами, які насправді надали їй формальну юридичну підставу для виїзду за кордон. Але ці документи були несправжніми, а, отже, вона вчинила кримінально-карне діяння – використала підроблені документи”, - вказує Веніславський.

Ці люди формально виїздили з України через пункти пропуски, й до них у прикордонників не було питань. Проте саме для них може теоретично передбачатись кримінальне покарання за підроблення документів - про інвалідність чи непридатність до служби.

Інший варіант, як каже Веніславський, - людина перетнула державний кордон поза пунктами пропуску - лісом, горами чи річку перепливла. У цьому випадку людина вчинила адміністративне правопорушення.

“Сказати, яка саме кількість людей, які виїхали з території України, зробила це з порушенням норм законодавства про перетин державного кордону, складно, оскільки немає статистики і немає чітко встановлених юридичних фактів”, - вказує депутат.

Окрема історія, коли чоловік перетнув державний кордон у повній відповідності до норм законодавства і скористався легальними документами. Як от виїхав через систему “Шлях”, але потім не повернувся в Україну.

“І це також питання – які норми закону порушила ця людина і чи порушила? Чи можна вважати, що вона незаконно перетнула державний кордон? Важливо, що ніхто не може бути примушений примусово повернутися в Україну, якщо він законно перетнув державний кордон”, - констатує Веніславський.

Тому він визнає, що дуже розмиті межі того, скільки реально людей перебувають за кордоном без достатніх правових підстав і скільки з них можна вважати порушниками.

Влада кілька разів заявляла, що ініціюватиме механізм покарання ухилянтів, які виїхали за кордон. Проте жодну з ініціатив так і не втілили у життя.

Веніславський розповідає, що з колегами по комітету навіть планували зареєструвати законопроєкт, де йшлося б про те, що ті, хто залишив територію України і не повернувся під час воєнного стану, можуть отримати кримінальне покарання.

“Я був щиро переконаний, що це може бути. Потім, коли почалася дискусія, зрозумів, що таким чином ми ж можемо не лише стимулювати повернення – ми можемо відрізати бажання взагалі повертатися в Україну”, - визнав Федір Веніславський.

Серед інших це була важлива причина, чому такі ініціативи так і залишились у проєктах. І сам депутат визнає, що вже змінив свою попередню позицію про те, що всі, хто виїхав, злочинці.

“Зараз це не варто робити. Після війни нам необхідно забезпечувати, скажімо так, демографічну політику, збереження щонайменше нашої української нації. Тож покарання може мати зворотний ефект”, - визнає депутат.

Але зауважує, що він все ж виступає за переслідування у межах закону осіб, які у змові з ТЦК чи ВЛК купили собі підроблені документи і змогли виїхати. Але у кожному конкретному випадку справу мають розслідувати, а рішення має ухвалювати суд.

У пресі також було багато припущень, що Україна спробує силою повертати ухилянтів з-за кордону через екстрадицію.

Федір Веніславський скептично це оцінює. Адже в кожному окремому випадку треба доводити факт злочину і залучати складні міжнародні механізми.

“Офіс Генерального прокурора має звертатись до компетентного органу країни перебування із запитом про повернення. І лише тоді можна говорити про якісь примусові повернення громадян. Але сподіватись, що це буде масово, – немає таких підстав”, - вважає Веніславський.

І навіть якщо людина отримає статус підозрюваного у кримінальному провадженні, їй заочно оголосять про підозру й буде звернення про екстрадицію, процес розтягнеться на роки.

“Західні країни – це правові процедури, тож все це може розтягнутися на дуже тривалий час. Масового повернення через механізм міжнародної правової допомоги я як юрист не бачу”, - резюмує Веніславський.

Чи посилять мобілізацію

Ще наприкінці літа президент Володимир Зеленський казав, що військові звертаються до нього з проханням посилити мобілізацію.

Від джерел у владі ВВС Україна дізнавалась, що військо потребує більше людей, адже восени планували сформувати кілька додаткових бригад та залучити туди кілька десятків тисяч людей.

“Сьогодні жодних підстав для того, щоби сказати про необхідність розширення, прискорення або збільшення кількості мобілізаційних заходів, немає”, - запевняє Веніславський.

Він нагадує, що Україна проголосила в перший день війни загальну мобілізацію. “І в рамках цієї мобілізації територіальні центри комплектації забезпечують поповнення втрат – і вбитих, і поранених”.

Звісно, визнає він, проводять мобілізацію і для формування нових резервів, “які потрібні для наступу і для звільнення територій”.

“Але підстав на сьогодні говорити, що необхідно різко збільшити кількість мобілізованих, немає”, - запевняє Федір Веніславський.

Він, як і загалом влада, визнає існування великої проблеми корупції як у ТЦК, так і під час проходження військово-лікарських комісій. Це питання на особливому контролі у президента та РНБО, силовики ледь не щодня звітують про викриття фактів хабарництва.

Один з механізмів боротьби із зловживанням раніше оголосив президент - переводити бойових офіцерів керувати регіональними ТЦК.

“Це ідея президента. Я її підтримую повністю. Тому що я абсолютно переконаний, що офіцери, які мають бойовий досвід, – у них є трошки інша система цінностей”, - вважає Веніславський.

Він нагадав, що, за рішенням РНБО, усіх керівників обласних ТЦК звільняють і шукають їм заміну серед бойових офіцерів.

“За моєю інформацією, вже більшість цих посад зайняті тими офіцерами, які мають бойовий досвід. Тому процеси ідуть”, - наполягає він.

Вже після запису нашої розмови один із перших бойових офіцерів, який очолив обласний ТЦК, звільнився. Йдеться про полковника і Героя України Дениса Чаюка, який пропрацював на посаді керівника Львівського обласного ТЦК всього місяць і повернувся у військо.

Як і в інших регіонах, тут часто виникали скандали, коли працівники ТЦК силою забирали людей з вулиць, а потім їх ще й били у військкоматах.

Відстрочку для “літніх студентів” лишать?

На початку вересня стало відомо, що влада планує позбавити відстрочки від мобілізації чоловіків, які після 30 років вирішили піти навчатись.

Раніше про необхідність скасувати відстрочку для здобувачів другої вищої освіти говорив секретар РНБО Олексій Данілов.

Автори законопроєкту, серед яких був і Федір Веніславський, вказували, що сотні тисяч чоловіків можуть використовувати таку лазівку законодавства з походом у студенти, щоб ухилитись від мобілізації.

Планувалося, що закон мають схвалити вже у вересні. Проте ця ініціатива наразі “забуксувала”.

“Звичайно, є значна кількість чоловіків у віці сорок-п'ятдесят років, які раптом виявили бажання здобувати вищу освіту - другу, третю чи четверту, причому на денній формі. Це очевидна для мене, як для юриста, форма уникнути призову за мобілізацією”, - визнає Веніславський.

Але він каже, що це дуже чутливе питання, тож швидко зміни не ухвалять.

“На сьогодні говорити про якусь модель скасування відстрочки, яка має загальну підтримку, – ми ще не можемо. Йдуть дискусії. Те, що це питання треба вирішувати, я думаю, в цьому сумніву немає. Коли це буде, як це буде – подивимося”, - розповів представник президента.

За його словами, тривають дискусії, хто має мати право на відстрочку, а хто - ні.

На його думку, якщо людина здобуває послідовну освіту – спочатку професійно-технічну, потім передвищу, вищу, а потім післядипломну, то відстрочка потрібна.

“Якщо це лікарі чи там в аспірантуру, докторантуру поступила й так далі – то це зрозуміло”, - наполягає він.

А от коли людина несподівано йде вчитись у зовсім іншу сферу під час війни, то це недопустимий варіант поведінки, вважає Веніславський.