Скільки ракет ATACMS отримала Україна і що вони змінять на полі бою

У вівторок Україна вперше застосувала американські ракети ATACMS у війні проти Росії, завдавши ударів по аеродромах в окупованих Бердянську та Луганську. Американське видання New York Times розповіло подробиці про передачу Україні цих ракет великої дальності.

Із посиланням на західних чиновників видання пише, що Україна отримала близько 20 таких ракет. Досі у повідомленнях фігурувало слово "кілька".

Інформацію про постачання тримали в таємниці, щоб знизити ризик російських атак, а також спробувати заскочити російських військових зненацька, пише New York Times.

За даними газети, США передали українським військовим ранню версію ракети, оснащену касетною бойовою частиною, що містить 950 суббоєприпасів.

Влітку цього року США оголосили про постачання в Україну касетних боєприпасів, заборонених у багатьох країнах світу. США не підписували конвенцію про заборону касетних боєприпасів, але ймовірність їхнього використання американськими військовими була вкрай мала. Це також стало важливим чинником під час обговорення постачання ракет в Україну, пише New York Times.

За даними видання, побоювання спровокувати дії Росії у відповідь були не єдиною причиною, через яку адміністрація Джо Байдена так довго відповідала на прохання України про ATACMS відмовою.

Зокрема, міністр оборони Ллойд Остін, який виступав проти поставок, вказував, що у США є лише обмежений запас таких ракет, а постачання їх Києву можуть призвести до зниження обороноздатності. Крім того, треба було враховувати проблеми з бюджетом - кожна така ракета коштує близько 1,5 млн доларів.

У результаті Остін дав згоду на постачання лише версії ATACMS, яка має дальність близько 160 км і оснащена касетними боєприпасами, здатними завдати максимальної шкоди незахищеним цілям, таким як літаки, пише видання.

Зрозумілий сценарій використання ATACMS - для ударів ЗСУ по російських авіабазах - також став важливим фактором при ухваленні рішення, йдеться в статті.

Видання також цитує колишнього міністра оборони України Андрія Загороднюка, який сказав, що розгортання ATACMS відбувається в критичний момент наступу України, під час якого українська армія намагається досягти значного прогресу проти жорсткої російської оборони.

"Їхня важливість величезна, - сказав Загороднюк. - Це дозволить нам вразити значні матеріально-технічні та командні пункти на всіх оперативних глибинах сьогоднішнього фронту".

Тим часом американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму черговому зведенні зазначив, що поява в української армії цих ракет дальністю до 165 кілометрів може змусити російське командування розосередити та відвести подалі фронтову авіацію, а це вплине на ефективність її дій.

"Російська армія стабільно демонструє, що може пристосовуватися до нових ударних засобів України - але тільки після того, як зазнає перших серйозних втрат від цих засобів, до яких російське командування насправді мало б підготуватися", - пишуть автори зведення.

На думку аналітиків ISW, перекидання фронтової авіації далі від фронту, ймовірно, на якийсь час знизить її можливості підтримувати оборонні та локальні наступальні операції - і це стосується насамперед гелікоптерів.

ISW нагадує, що російські вертольоти, які вражали бронетехніку супротивника, відігравали важливу роль у стримуванні українського наступу на південному фронті цього літа.

Що може змінити ATACMS?

Аналіз військового оглядача ВВС Павла Аксьонова

Коли в 2022 році Україна отримала від США системи HIMARS з високоточними ракетами GMLRS, їх почали застосовувати в рамках певної тактики. ЗСУ вражали ракетами військові склади, порушуючи таким чином постачання частин на фронті, насамперед артилерійських.

Це дуже ускладнило логістику, оскільки російським тиловикам довелося перебудовувати систему постачання, спираючись на систему великої кількості дрібних складів на відстані від лінії фронту. Це вимагало збільшити кількість вантажівок, персоналу тощо.

Цього ЗСУ змогли досягти невеликою кількістю пускових установок.

Головний фактор, який призвів до успіху цієї кампанії, - послідовність ударів та концентрація на певній цілі.

Тому говорити про те, що в України з'явилася якась диво-зброя, яка може змінити перебіг війни, не можна. Один-два удари по авіаційних об'єктах не зможуть змінити ситуацію. Це можна зробити лише, послідовно завдаючи ударів по цілях, пов'язаних між собою.

Характеристики ATACMS навряд чи дозволять вражати добре укріплені цілі: навіть якщо Україна отримає більш дальню версію ракети та зможе добити нею до Кримського мосту, то осколково-фугасна чи касетна бойова частина не буде ефективною проти масивних бетонних конструкцій.

Тому ймовірніше, що ЗСУ намагатимуться вражати такими ракетами великі, але погано захищені цілі на відкритому просторі. Наприклад, позиції ППО чи артилерії, аеродроми, склади та, можливо, особовий склад російських частин.

Росія має комплекси ППО, здатні боротися з балістичними ракетами - наприклад, С-400. Однак досі вони не стикалися з такими ракетами, і, ймовірно, їм доведеться організовувати оборону інакше з урахуванням нових загроз.