Як Верховна Рада реагує на попередження щодо санкцій через законопроєкт “про заборону УПЦ”

Депутати Верховної Ради повідомили, як вони кажуть, про погрози щодо них почати кампанію за запровадження західних санкцій від американської юридичної фірми, яка діє від імені Української православної церкви, через розгляд у парламенті законопроєкту, що відкриває шлях до заборони в Україні церков з центром у Росії. Під його дію, скоріше за, все потрапить Українська православна церква, якій закидають перебування під контролем Російської православної церкви.

В УПЦ називають дії парламенту порушенням прав людини та переслідуванням церкви. Керівництво наполягає, що ще з травня 2022 року церква є незалежною від Москви і пообіцяла оскаржити закон, якщо його ухвалять.

Після отримання листа з попередженням щодо санкцій та судових справ у бік парламенту загалом та конкретних депутатів, комітет Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зібрав спеціальне засідання, щоб звернутись до спецслужб втрутитись в ситуацію.

Парламентарі попросили Службу безпеки України звернути увагу на те, що вони називають втручанням американської компанії у внутрішні справи України та звернутись щодо співпраці до ФБР. Вони також закликали голову Верховної Ради якнайшвидше розглянути закон про статус УПЦ.

Якщо точніше - йдеться про законопроєкт № 8371 "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій".

Минулого жовтня після пів року палких суперечок Верховна Рада схвалила його у першому читанні.

Цей законопроєкт фактично запускає довгий процес судової заборони діяльності Української православної церкви (донедавна - Московського патріархату, хоча зараз церква наполягає, що зв'язку з Росією не має).

Комітет Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики ухвалив правки до другого читання законопроєкту, ще на крок наблизивши ухвалення закону. В редакції до другого читання документ міг стати жорсткішим і передбачати прямі санкції до УПЦ. Проте офіційно його поки що не публікували.

А 15 березня Верховна Рада отримала лист із попередженням, що у разі підтримки закону депутати можуть зіткнутись із західними санкціями.

19 березня депутати отримали ще один подібний лист від міжнародних адвокатів УПЦ, де повторені аргументи щодо можливого запровадження санкцій.

Роберт Амстердам, який представляє УПЦ і підписав лист, прямо написав, що “якщо Верховна Рада ухвалить цей законопроєкт, усі депутати, які проголосують за нього, понесуть персональну відповідальність, потенційно включно із накладенням на них санкцій”.

Листи із попередженням

Лист надіслав американський адвокат Роберт Р. Амстердам, який очолює компанію Amsterdam & Partners LLP і є юридичним радником Української православної церкви. Юридична фірма Амстердама також є захисником українського бізнесмена Вадима Новінського, який усіляко підтримує УПЦ.

УПЦ наприкінці лютого повідомляла, що Амстердам приїздив в Україну та працював задля захисту церкви.

"Новий текст законопроєкту різко посилює вашу атаку на УПЦ і, таким чином, наражає вас особисто на юридичну відповідальність у країнах по всьому світу. Закон демонструє відверту зневагу до міжнародно визнаних стандартів прав людини", - йдеться у листі.

“Якщо цей законопроєкт буде проголосований у Раді, наша команда працюватиме над тим, щоб санкції та інші правові наслідки були накладені на тих, хто дозволив цю атаку на свободу віросповідання в Україні”, - йдеться у ньому.

В листі він також критикує політику держави щодо УПЦ, зокрема, і кримінальні справи проти священників та єпископів, які розслідує СБУ.

Частина його тверджень, вказує у розмові з ВВС Україна депутат парламенту Микола Княжицький, некоректні.

Зокрема, він звертає увагу, що Амстердам пише, що закон дозволить "буквально красти вівтарі в українського народу - і переводити їх у державну скарбницю чи, можливо, в особисті гаманці". Депутат нагадує, що в Україні культові споруди - історичні пам'ятки - за законом про охорону культурної спадщини, належать державі і здаються церкві тільки в оренду.

Дискусії про спеціальний закон для обмеження діяльності в Україні церков, які керуються з Росії і мають там центр (конкретно про УПЦ у проєкті закону, який є у відкритому доступі, не йдеться), тривали з повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Російська православна церква та її керівник патріарх Кирило послідовно підтримують дії російських військ.

Наприкінці 2022 року за справу "духовної незалежності" взявся президент Зеленський.

Тоді почалися обшуки у єпархіях УПЦ, а СБУ повідомляла про свідчення проросійської діяльності єпископів, проти деяких із них навіть відкрили кримінальні справи.

На тлі спроб вигнати УПЦ з Києво-Печерської лаври та інших древніх храмів України у Раді з'явилась низка законопроєктів про повну чи часткову заборону.

"Ми змушені були зібратися позачергово. Приводом для цього стало абсолютно безпрецедентне втручання у внутрішні справи України і тиск на народних депутатів України, керівництво Верховної Ради України", — заявив голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв (Слуга народу) щодо листа від Роберта Амстердама.

Як каже депутат Володимир Вʼятрович комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив звернутися до СБУ, "щоби вони проінформували про ситуацію своїх американських колег з ФБР, щоб встановити підстави втручання компанії у внутрішні справи України”. ВВС Україна направила запит СБУ щодо їхніх можливих дій за зверненням комітету і чекає на відповідь.

У своєму другому листі Амстердам не прокоментував звернення депутатів до СБУ з проханням звернутись до ФБР. Але заявив, що в Україні “СБУ стала дзеркалом російської ФСБ”.

Вʼятрович також додав, що комітет звернеться до керівництва Верховної Ради, щоб законопроєкт щодо статусу УПЦ винесли на голосування на найближче засідання Ради.

19 березня Роберт Амстердам надіслав парламенту ще одного листа з попередженням.

“Мої виступи містили не погрозу, а скоріше обіцянку притягнути Раду та всі інші інституції, задіяні проти УПЦ, до відповідальності”, - йдеться у новому листі.

Він також вказав, що в Україні зустрівся зі священниками, яких “побили представники СБУ”.

Він допустив, що частина священників могла співпрацювати з Росією. Проте зауважив, що “навіть якщо жменька священників нібито симпатизувала РФ та порушила чинне законодавство, індивідуальне покарання є належною відповіддю”.

Врешті він попросив відправити проєкт закону на аналіз до Венеціанської комісії, яка у Європі уповноважена оцінювати законодавство країн членів Ради Європи.

Депутати від Верховної Ради вже висловлюють обурення цьому новому листу Амстердама до парламенту.

“В новому листі є наклеп й на СБУ, яка начебто бʼє священників. Бурхлива діяльність пана Амстердама може розцінюватися як спроба втручання в роботу ВР і тиск на депутатів, розповсюдження брехні проти інших державних інститутів”, - написала депутатка Ірина Геращенко.

У коментарі BBC Роберт Амстердам пояснив своє рішення направити листи до парламенту.

"Аргумент про те, що моє попередження є втручанням у внутрішні справи України, є демонстрацією того, наскільки Україна відійшла від ідеалів політичної відповідальності та аргументованих дебатів. Лист був покликаний нагадати Раді про санкції, які чекають на її депутатів, якщо вони ухвалять законопроєкт 8371", - сказав Амстердам.

Він також заявив, що вибір його як іноземного адвоката, особливо того, кому заборонили в’їзд до Росії, має великий сенс. Через те, що адвокати, які представляють УПЦ, в Україні нібито зазнають переслідувань і залякувань.

"Хочу також зазначити, що мій захист УПЦ є кульмінацією понад сорока років роботи, присвяченої захисту прав людини. Більшість моїх клієнтів були мішенями недемократичних урядів у політичних справах… Мої зусилля в Україні є продовженням цієї роботи, і я продовжуватиму захищати свободу віросповідання в Україні".

Він називає законопроєкт “драконівським і непропорційним, який є формою цілеспрямованої дискримінації, яка колективно каратиме невинних українських громадян, позбавляючи їх церкви, яку вони називають домом".

За словами Амстердама, українські законодавці повинні знати про серйозні недоліки, які містяться в законопроєкті 8371, "саме тому я написав кожному з них".

"Однак вони відмовляються співпрацювати з нашою юридичною фірмою чи будь-якою іншою важливою міжнародною організацією, які вказали на недоліки законодавства та ширшу загрозу релігійній свободі".

Як нагадав Амстердам у коментарі BBC, "частина вірян УПЦ пішли добровольцями на фронт. Низка священників УПЦ благословляли вірян іти на фронт. У храмах УПЦ моляться за перемогу України”.

Ще він наполягає, що “УПЦ була вірною прихильницею України. Предстоятель УПЦ Митрополит Онуфрій продовжує молитися за перемогу України у війні. УПЦ також надала величезну допомогу українським військовим і підтримала тисячі переміщених українців вдома та за кордоном”.

Західне занепокоєння

До прикладу, свою стурбованість щодо релігійної ситуації в Україні висловлювала й Англіканська церква.

У своїй заяві в лютому цього року вони сказали: “Визнаючи надзвичайну ситуацію, в якій опинилася Україна, багато ключових термінів поправок є розпливчастими, позбавленими визначеності та відкриті для дискримінаційного тлумачення у спосіб, який порушує міжнародні норми щодо свободи віросповідання. За своєю суттю ці зміни загрожують колективним покаранням”.

У церкві Англії нагадують, що Верховний представник ООН з прав людини зафіксував десять випадків фізичного насильства та шість випадків погроз насильством під час суперечок православних церков, а реакцію поліції на це назвав неадекватною.

Церква Англії також закликала, щоб справи щодо представників УПЦ розслідувались з дотриманням усіх процедур. Там теж розкритикували можливе ухвалення спеціального закону щодо можливості заборони церков і нагадали, що міжнародне право дозволяє певні обмеження на свободу віросповідання задля забезпечення порядку і безпеки.

Але радять робити це в інший спосіб.

“Для цього не потрібний окремий закон, якщо певні особи здійснили державну зраду або інші злочини проти країни, їх можуть притягнути до відповідальності за чинним українським законодавством”.

Адвокат церкви

Голова юридичної компанії Amsterdam & Partners LLP, який написав листа у Верховну Раду, приїжджав в Україну наприкінці лютого.

В Україні Роберт Амстердам зустрічався з духовенством та політиками. Він також, як повідомляла УПЦ, "задокументував чисельні випадки переслідувань [священників] та неправдивих заяв [щодо них]".

"У ході зустрічей з паном Робертом приємно було дізнатись, що він є щирим шанувальником України і, зокрема, президента України Володимира Зеленського. Очевидно, що це стало його основною мотивацією інтересу до України", - твердила пресслужба УПЦ, яка висвітлювала його візит.

Роберт Амстердам дав інтерв’ю відомому блогеру та колишньому ведучому Fox TV Такеру Карлсону. Його подивились понад 55 млн людей.

Обидва вони критикують Україну за політику щодо церкви.

В інтерв’ю Карлсону 27 жовтня 2023 року Амстердам звинуватив владу України у створенні автокефальної Православної церкви України в 2018 році, тоді як це насправді зробив Вселенський патріарх. “5 років тому український уряд чомусь, з причин лише їм зрозумілих, створив так звану Автокефальну церкву, незалежну від Росії, від російського канону”.

У коментарі ВВС він додав свою особисту точку зору, що "рішення про отримання автокефалії ПЦУ замість того, щоб залікувати рани українського православ’я, лише посіяло подальший розкол всередині та за межами України".

“Я знаю, що в Україні є силові спеціальні служби, які були більше інфільтровані агентами Росії, ніж УПЦ, проти якої хочуть ухвалити закон”, - наполягав в інтерв’ю Карлсону Амстердам.

“Політики в Україні, включно, мабуть, з президентом Зеленським, хочуть провести це популістське голосування проти церкви”, - додав Амстердам.

Карлсон своєю чергою є досить популярним серед прихильників республіканців у США, а його нещодавнє інтерв'ю з Володимиром Путіним розкритикували за брак гострих та очевидних питань.

Видання The Wall Street Journal цими вихідними опублікувало думку члена редколегії газети про вплив Такера Карлсона та Роберта Амстердама на настрої республіканців. При цьому воно вважає, що Кремль підтримує УПЦ і ця церква досі є частиною Російської православної церкви.

Роберт Амстердам натомість сказав виданню, що "УПЦ розірвала всі адміністративні зв'язки з РПЦ, коли почався нинішній конфлікт" включаючи "відкликання своїх старших членів і єпископів з Синоду РПЦ".

Видання WSJ також нагадало, що Вадим Новинський раніше був громадянином Росії та мав гарні стосунки з керівником РПЦ патріархом Кирилом.

Роберт Амстердам натомість заявив виданню, що його клієнт “більше не є громадянином Росії”, і “Вадим Новинський не контактував з патріархом Кирилом з лютого 2022".

Ще влітку 2023 року компанія Amsterdam & Partners LLP офіційно повідомила, що почала працювати на Вадима Новинського для його захисту від переслідувань в Україні.

А 18 жовтня 2023 року Amsterdam & Partners LLP офіційно заявила, що Роберт Амстердам почав працювати у якості захисника Української православної церкви, а рішення про це синод УПЦ ухвалив в кінці вересня 2023 року.

У грудні 2022 року влада наклала санкції на бізнесмена, який незабаром після початку повномасштабного вторгнення виїхав до Німеччини. Пізніше суд арештував частину його майна.

СБУ стверджує, що Новинський причетний до пособництва Росії. Справу щодо нього розслідують за статтею - 111-2 КК (пособництво державі-агресору).

Сам Новинський всі обвинувачення заперечує.

Восени 2022 року предстоятель УПЦ Онуфрій та інші керівники церкви спеціально їздили на зустріч до Новинського у Німеччину.

Новинський активно і послідовно захищає інтереси УПЦ. Він був частим гостем в Онуфрія до російського вторгнення, брав участь у месах та отримав сан протодиякона.

Санкції забороняють Новинському на 5 років розпоряджатися навіть тими активами, які безпосередньо на нього не записані, але якими він може користуватися через інших фізичних або юридичних осіб. Інші країни санкцій щодо нього не запроваджували.

Про що сам закон

Законопроєкт 8371, який Рада ухвалила у першому читанні, експерти та самі депутати називали найм'якшим з-поміж інших ініціатив заборони УПЦ. Ще у грудні 2022 року документ попросив розробити та направити у Верховну Раду президент Володимир Зеленський.

Урядовий документ запускає непростий і тривалий механізм руху до заборони.

Спочатку державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. Такий висновок вже є, проте його треба буде ухвалити заново.

Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію.

А якщо цього не стається, то ДЕСС подає на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону.

Цей шлях дуже непростий, адже судовий процес може тривати довго, а до реальної заборони від моменту ухвалення закону можуть пройти роки.

Крім того, УПЦ як юридичної особи не існує, а позиватися треба до окремих одиниць, як-от Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч.

Проте документ до другого читання може стати суттєво жорсткішим. Його офіційно ще не публікували, проте експерти вказують, що там може бути пряма декларативна заборона УПЦ і дієвіший механізм заборони через суд.

Важко сказати, яка може бути остаточна редакція закону, якщо його винесуть на друге читання, проте деякі його нові положення критикують і релігійні експерти, і навіть ДЕСС, яка остерігається міжнародної критики можливих жорстких положень законопроєкту.

Тому навіть захисники закону у владній фракції визнають, що швидкого ухвалення закону не буде.

Також варто нагадати, що в самій фракції "Слуга народу" є ціла група захисників УПЦ, які, за даними співрозмовників у фракції, які виступають за закон, також погрожували депутатам. Але не економічними санкціями, а "Божою карою".

Серед найпалкіших захисників УПЦ і противників нового закону є заступник голови фракції "Слуга народу" Артем Культенко. Він публічно виступав на захист УПЦ, проте на надіслане прохання про коментар ВВС не відповів.

Ця стаття була відредагована після публікації 18 березня з метою надати більше контексту щодо реакції на українську політику, яка впливає на УПЦ, показати критику юридичної стратегії УПЦ і подати відповідь юриста УПЦ на цю критику.