Як вторгнення Росії обвалить бюджет України та вдарить по економіці Європи - прогнози МВФ

"Російське вторгнення в Україну спричинило гуманітарну катастрофу", - йдеться у звіті МВФ про економічні наслідки війни в Україні для Європи.

Розв'язана Росією війна вже призвела до стрімкішого зростання цін та розриву ланцюжків постачання багатьох товарів. А так звана "енергетична інфляція", зумовлена ростом цін на енергоносії, обов'язково відіб'ється на гаманцях кожної європейської родини.

"Ця війна матиме серйозні економічні наслідки для Європи, особливо, якщо зважати на те, що вона почалася тоді, коли криза, пов'язана з пандемією, ще не завершилася", - зазначають в МВФ.

Скрутні часи для мирної Європи

Через війну в Україні ціни на нафту, пшеницю, метали зросли до рівнів, яких не бачили від фінансової кризи 2008 року. А ціни на газ у Європі сягнули історичних рекордів.

На кінець 2022 року розвинені європейські країни стикнуться із уповільненням економік до 3% та інфляцією у 5,5%, прогнозують в МВФ.

Це дуже погані новини для країн, які звикли мати стабільний ріст економіки та ціни.

Для розуміння: у "довоєнному" 2021 році економіки розвинених країн Європи зросли на 5,6%. У європейських країнах, що розвиваються, зростання було ще стрімкішим - 6,7% за рік.

Що стосується інфляції, то ще до російського вторгнення в України вона вже була на незвично високому для Європи рівні, - у країнах єврозони вона сягнула рекордних 5%. Після початку війни в Україні, лише за березень зростання цін у зоні євро підскочило до 7,5%.

Особливо негативних наслідків у МВФ очікують від припинення постачання російських енергоносіїв до Європи, а найбільш вразливими до цього називають країни східної та центральної Європи.

Скорочення імпорту російських енергоносіїв серйозно вплине на європейські економіки вже з другої половини 2022 року. При цьому, як вважають в МВФ, що стосується газу, то Європі вдасться замістити лише 60-70% нинішніх російських поставок альтернативними.

Там також нагадують, що у 2021 році левова частка газу, що його купувала Європа, надходила газопроводами, і лише третина - через LNG-термінали.

У МВФ радять європейським урядам вже зараз замислитися над змінами до своїх бюджетів, аби вчасно підтримати тих, кому буде важко оплачувати захмарні платіжки.

Країнам, які не можуть дозволити собі пряму допомогу домогосподарствам, варто замислитися над зниженням податків в енергосекторі.

Звісно, це потягне за собою скорочення доходів бюджетів. І це саме у той момент, коли видатки зростають, - хвиля біженців означає суттєвий тиск на систему соціального забезпечення, систему охорони здоров'я та освіту.

Наприклад, для Польщі, яка прийняла найбільшу кількість біженців з України, підтримка може вилитися у 0,5-1% ВВП країни, залежно від того, наскільки інтенсивним буде притік біженців у майбутньому.

Загалом лише за два місяці війни з України виїхало близько 5 млн людей - переважно жінки та діти. Хвиля біженців з України вже значно перевищила ту, з якою Європі довелося стикнутися після війни в Сирії у 2015-2016 роках. Ще 7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами.

Якщо війна в Україні затягнеться, "вищі ціни на харчі та енергоресурси створять ризик соціальних заворушень, і цей ризик може посилитися в країнах, де знайшли притулок значна частина біженців", зазначають в МВФ.

Паралельно із цим величезних витрат потребуватиме подальша підтримка України та її відбудова після війни.

І все це на додачу до того, що багато європейських країн вже переглядають або збираються переглянути свої військові бюджети, і виділяти на оборону значно більше, ніж до війни в Україні.

Глибоке падіння для України

Зважаючи на величезну кількість жертв і руйнувань, а також мільйони людей, які залишили свої домівки за перші два місяці війни, українська економіка цього року скоротиться на понад третину - 35%, очікують в МВФ. Це найглибше падіння економіки за всю історію країни.

Станом на 1 квітня лише руйнування інфраструктури оцінювалися у 68 млрд доларів.

Втрати в аграрній галузі, яка до війни давала 12% українського ВВП та половину експортних надходжень, будуть найвідчутнішими як в самій Україні, так і за її межами.

За підсумками 2021 року, Україна була найбільшим експортером соняшникової олії у світі, четвертим найбільшим виробником кукурудзи у світі (13% світового експорту), шостим найбільшим виробником пшениці (9% світового експорту).

До війни понад 80% українського аграрного експорту надходило на світові ринки через порти. Нині вони заблоковані, так само, як і більша частина аграрного експорту.

За попередніми розрахунками, експорт соняшникової олії та кукурудзи з України у 2022 році може скласти лише 5-10% від обсягів минулого року.

Через це світові ціни на пшеницю, кукурудзу та ячмінь сягнули 10-річних максимумів. Відсутність української аграрної продукції особливо гостро відчують ключові довоєнні імпортери - Єгипет, Лівія, Ліван.

Україна також була одним із ключових постачальників Харчової програми ООН, - до 40% пшениці ця програма отримувала саме з України.

А це вже ставить під загрозу постачання харчів до таких проблемних країн, як Афганістан, Ємен, а також Північної Африки.

Проте проблеми з експортом - це ще не все. За даними міністерства аграрної політики, до половини посівних площ озимих нині це або тимчасово окуповані території, або території, близькі до зони бойових дій. Під загрозою також і врожай ярових.

Втім, як відзначають у МВФ, в самій Україні проблем із харчами не буде, адже країна має великі запаси від врожаю минулого року, а фермери можуть переорієнтуватися на вирощування культур для внутрішнього споживання.

При тому, що український уряд здійснює лише найнеобхідніші видатки - на оборону, соціальні виплати та зарплати в бюджетному секторі, - падіння доходів бюджету є настільки значним, що дефіцит сягає кількох мільярдів кожного місяця.

Покривати цей дефіцит поки що вдається завдяки фінансовій допомозі партнерів України. Надання МВФ 1,4 млрд доларів "швидкої допомоги" Україні відкрило можливість для надходження коштів від інших донорів та кредиторів.

МВФ закликає партнерів України брати активну участь у її відбудові, адже це створить умови для повернення біженців та відновлення економічного росту, - так, щоб надалі Україна могла піклуватися про себе сама, без зовнішньої допомоги.

Водночас там визнають, що після війни якась частина українців залишиться в країнах, які їх прихистили, а відтак, ці країни вже зараз мають подумати про ефективнішу інтеграцію українців - від системи підтвердження кваліфікації до мовних курсів.

А що в Росії?

За прогнозами МВФ, економічне падіння в Росії буде у п'ятеро меншим, ніж в Україні - близько 8,5%.

Але через безпрецедентні санкції це падіння російської економіки буде тривалим, і розтягнеться на роки.

Росіянам доведеться жити із високою інфляцією - у понад 20%, та дефіцитом товарів, зменшенням зарплат та втратою роботи.

Проте поки західні санкції обходять поставки російських енергоресурсів, ті залишаються "хребтом" російської економіки.

Але вже за кілька років вони можуть скоротитися на 60-70% від нинішнього рівня через рішення багатьох європейських країн про поступову відмову від нафти та газу із Росії.

Проте цього варто очікувати не раніше наступного року. Поки що, за оцінками МВФ, 2022 рік має принести Росії 350 млрд доларів доходів від експорту енергоресурсів. Через вищі ціни на нафту і газ, ці доходи будуть на 40% більшими, ніж минулого року.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!