Загибель крейсера "Москва". Що ми дізналися за півтора місяця

Відтоді, як Росія визнала, що флагман Чорноморського флоту крейсер "Москва" затонув, минуло шість тижнів. Більшість даних, які стали відомі за цей час, надходили з витоків інформації та новин з посиланням на джерела. Офіційна версія про те, що сталося з крейсером, не змінювалася з кінця квітня.

Крейсер Чорноморського флоту, знаменитий "російський військовий корабель", що атакував острів Зміїний, залишається на дні моря. Головні питання досі пов'язані з долею екіпажу - скільки військових загинули, де - наразі живі.

Нові дані про загибель крейсера "Москва" за останні шість тижнів - в огляді ВВС.

Скільки всього людей було на "Москві" і скільки опинилося у шпиталях

З кінця квітня офіційної інформації про долю екіпажу немає - її не можуть отримати й родичі зниклих.

За версією розвідки України, тіла моряків російські військові нібито забрали з крейсера, що затонув, під час пошукової операції. Про це розповів представник українського відомства Вадим Скібіцький у розмові з виданням "Крим.Реалії". За словами Скібіцького, операція тривала щонайменше два тижні.

"Були залучені від п'яти до семи кораблів. Здебільшого це були рятувальні кораблі, катери, буксири, які діставали тіла, знімали всю апаратуру, яка там засекречена, та проводили зачистку цього крейсера - діставали те, що там залишилося і що не повинно потрапити до руки третьої країни", - повідомив Скібіцький.

Російська сторона про таку операцію в офіційних зведеннях не повідомляла.

Про пошукову операцію розповідала ВВС Ольга Дубініна - мати зниклого матроса з "Москви" Микити Сиромясова. За її словами, по одному з телефонів, який їй дали у севастопольському шпиталі, їй повідомили, що тривають "рятувальні роботи", [учасники операції] "занурюватимуться до корабля".

"Зниклих шукають тільки на морі чи лінію берега теж оглядаєте?" - запитала вона. "Повна пошукова операція", - таку відповідь надіслав їй представник російського міністерства оборони (копія листування є у розпорядженні ВВС).

Скільки моряків могло служити на "Москві"

Штатна чисельність особового складу на крейсері "Москва", за деякими даними, перевищувала 424 особи (така цифра виходить, якщо скласти всіх моряків з повідомлення міноборони Росії - врятованих, загиблих та зниклих безвісти).

За попередніми оцінками, чисельність екіпажу становила від 416 до 680 осіб. Друге число було в описі флагмана Чорноморського флоту на сайті міноборони Росії, однак наразі такої сторінки там немає. Екіпаж такої чисельності служить на флагмані Тихоокеанського флоту Росії крейсері "Варяг", побудованому за таким самим проєктом, що й крейсер "Москва".

Агентство РИА Новости 14 квітня вказувало, що екіпаж "Москви" налічував 500 осіб, а радник голови офісу президента України Олексій Арестович говорив, що на кораблі могло бути 510 моряків (схожу кількість - 516 людей - наводили ЗМІ з посиланням на текст екскурсії по Севастополю).

Дані про те, скільки людей загинули або були поранені внаслідок катастрофи на "Москві", іноді дуже відрізняються - але всі вони перевищують офіційні цифри.

Наприклад, 18 квітня видання "Медуза" повідомляло з посиланням на свої джерела, що на крейсері загинули 37 людей (15 квітня їхні тіла нібито доставили до Севастополя). Ще близько 100 людей нібито отримали поранення. При цьому мати одного з моряків розповідала, що постраждалих "розкидали по всій Росії" на лікування.

Мати зниклого безвісти матроса Єгора Шкребця Ірина розповідала виданню The Insider, що у пошуках сина вони з чоловіком їздили до шпиталю, куди, за їхніми даними, привезли близько 200 поранених моряків із крейсера "Москва".

Як батьки матросів з "Москви" шукають своїх дітей

Пошуки, які ведуть батьки зниклих моряків, складали основну частину повідомлень про крейсер "Москва" впродовж часу, що минули з моменту катастрофи.

Як писала "Новая газета. Европа" з посиланням на батьків військових, держава намагалася змінити статус моряків із "зниклих безвісти" на "померлих внаслідок катастрофи". Відповідні документи пропонували підписати матерям двох матросів, вони відмовилися від цього.

Дмитро Шкребець, батько матроса Єгора Шкребця, розповів ВВС, що йому також пропонували підписати такий документ, але не уточнив, чи погодився він на це. Як пояснив він, статус зниклих безвісти діятиме не менше шести місяців - у разі, якщо люди зникли там, де є небезпека для життя.

"Оскільки всі розуміють, що зниклих немає в живих, щоб не чекати шість місяців, пропонують підписати такі заяви, щоб цю процедуру провести не пізніше двох місяців, провести суди і видати свідоцтво про смерть... Ми можемо це не підписувати, але тоді ще будемо мучитися шість місяців, розуміючи, що наших дітей уже немає" - сказав Шкребець у розмові з ВВС.

У середині травня Дмитро Шкребець написав кілька жорстких постів у ВКонтакті про те, що, за його інформацією, відбувалося на крейсері. Зокрема він стверджував, що флагман не змінював координати з 11 до 13 квітня і не мав кораблів супроводу. Виходячи з його дописів, корабель ніби не подавав сигнал SOS з моменту події (15 годин 13 квітня) до ночі 14 квітня. При цьому тяжко поранені моряки нібито залишилися на затопленому кораблі.

Пізніше ці дописи він видалив.

"Ви знаєте, я більше не випробовуватиму терпіння нашої влади своїми гострими висловлюваннями. І так вже достатньо сказано, і ніхто не заважав говорити. А тепер досить, нехай роблять розслідування і розбираються в себе. Дописів "на нерві" більше не буде", - написав він 23 травня.

Судячи з публікацій Уляни Тарасової, матері ще одного матроса, родина нічого не знає про його долю. Вона публікує його дитячі фотографії, прохання молитися за нього та скан листа від 7 березня, який Марк Тарасов писав з корабля.

"Що зараз коїться у світі, я не в курсі - тільки загалом", - йдеться у листі.

Батьки військових скаржаться в соцмережах, що не можуть знайти інформацію по жодному з офіційних каналів. Мати одного з матросів розповіла "Медузі", що за нею постійно ходили якісь дві дівчини. Вона припускає, що це було стеження.

Родичі моряків розповідали журналістам, що матроси з "Москви", які лікуються у шпиталях, нібито підписали документи про нерозголошення інформації.

Яку роль грали строковики на "Москві"

За даними видання "Агентство", матроси за призовом складали основну частину екіпажу на "Москві". Два джерела видання стверджували, що дві третини моряків на кораблі - це строковики.

Як казали батьки солдатів, строковики відігравали істотну роль. Наприклад, мати матроса Микити Сиромясова зі слів сина розповідала ВВС, що він був "постійно на чергуванні" через нестачу контрактників.

На початку війни представник міноборони РФ Ігор Конашенков визнав, що російські строковики беруть участь у бойових діях в Україні. Проте заявив, що до 9 березня "практично усі такі військовослужбовці вже виведені на територію Росії".

Однак у випадку з "Москвою" російські військові, мабуть, знайшли лазівку.

В одному з останніх постів Дмитро Шкребець написав, що на зустрічі батьків моряків із командувачем Чорноморського флоту (24 квітня) їм оголосили, що корабель під час інциденту не перебував у територіальних водах інших країн.

Те саме відповіли Дмитру на початку травня у військовій прокуратурі на запит про долю сина-строковика. Єгора Шкребця оголосили "безвісно відсутнім у військовій частині", а сам корабель "не заходив у територіальні води України й не був серед військових з'єднань та частин, що беруть участь у спеціальній військовій операції", заявили у відомстві (відповідь оприлюднили у пості в "ВКонтакте", який потім видалили).

Проте пізніше, як повідомляє Шкребець, на прохання Чорноморського флоту Генеральний штаб визнав усіх членів екіпажу крейсера "Москва" учасниками бойових дій. Цю інформацію йому нібито підтвердили на зустрічі із командувачем Чорноморського флоту РФ 10 травня.

"Не довіряти командуванню на нинішньому етапі немає причин, час покаже", - продовжує Шкребець.

Як американські розвіддані допомогли наведенню українських ракет

На початку травня одразу кілька американських ЗМІ з посиланням на неназваних посадовців писали, що Україна вдарила ракетами по крейсеру "Москва" після отримання американських розвідданих. Повідомляли, що США допомогли розпізнати крейсер та визначити його місцеперебування, а рішення про удар ухвалили українські військові.

Пізніше, за даними джерел NBC News, президент США Джо Байден наказав, щоб американські посадовці припинили передавати в ЗМІ інформацію про обмін розвідувальними даними між США та Україною. Як стверджують джерела каналу, Байден заявив про це у телефонній розмові з директором ЦРУ Вільямом Бернсом, директором національної розвідки Евріл Гейнс та міністром оборони Ллойдом Остіном.

Байден нібито сказав, що такі витоки "відвертають від нашої мети" і назвав повідомлення "контрпродуктивними".

Раніше прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявляв, що російські військові знають про передачу Україні даних від розвідслужб США та Британії.

"Ці дії не сприяють швидкому завершенню операції, але водночас не здатні перешкодити досягненню поставлених [Росією] цілей під час спеціальної військової операції", - сказав він.

Як загибель "Москви" вплинула на цілі Росії у війні

Загибель "Москви" може мати серйозні наслідки для перебігу війни - причому не лише з погляду тактики російських військ.

Як писала наприкінці квітня газета Financial Times з посиланням на свої джерела, Володимир Путін втратив інтерес до дипломатичного врегулювання конфлікту в Україні, зокрема, після загибелі "Москви". За даними джерел видання, після невдач російської армії на початку війни Путін серйозно розглядав можливість мирного врегулювання, проте знищення крейсера "Москва" нібито розлютило його.

До середини травня про фактичне припинення переговорів заявили заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко та керівник голови офісу президента України Михайло Подоляк. Як розповідали джерела ВВС, на подальший перебіг переговорів між Росією та Україною негативно вплинули як оприлюднення обставин масового вбивства росіянами мирних жителів у Бучі, так і втрата крейсера "Москва".

Український Forbes називає крейсер однією з найдорожчих втрат російської армії. Видання оцінило корабель приблизно у 750 млн доларів.

Як писала New York Times з посиланням на джерела у Пентагоні, після потоплення "Москви", що була "парасолькою ППО", 5-6 російських кораблів у Чорному морі відійшли подалі від українського узбережжя. Опитані виданням аналітики вказували, що такий крок, найімовірніше, свідчить про нервозність командування, яке побоюється атак на кораблі.

За даними британського міністерства оборони, на початку травня Росія намагалася зміцнити гарнізон на острові Зміїний. Після втрати "Москви" та відступу російського флоту до анексованого Криму російські кораблі постачання у західній частині Чорного моря захищати стало важко.

Чорноморський флот РФ шукає новий флагман.

18 мая ТАСС написав з посиланням на джерела про те, що після загибелі "Москви" новим флагманом флоту може стати один з трьох сторожових кораблів так званої дальньої морської зони, і поки що вибір упав на ракетний фрегат "Адмірал Макаров".

Агентство уточнює з посиланням на інше джерело, що восени 2021 року флагманом Чорноморського флоту планували зробити новітній десантний вертолітоносець "Митрофан Москаленко".

Для його базування у Севастополі нібито вже готували відповідну інфраструктуру.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!