Безпілотники Shahed. Чи стане Іран союзником Росії у війні проти України?
- Георгій Ерман, Тетяна Харченко
- BBC News Україна
Володимир Путін у вівторок провів у Тегерані перемовини з іранським керівництвом. Хоча основною метою візиту керівника Росії є обговорення між Іраном, Туреччиною та Росією ситуації в Сирії, в Україні уважно стежать за цією зустріччю через інформацію про можливу закупівлю росіянами іранських безпілотників.
Таку інформацію минулого тижня озвучив радник Джо Байдена з національної безпеки Джейк Салліван.
Після зустрічей в Тегерані не було заяв саме про Україну. Втім, лідер Ірану, аятола Алі Хаменеї під час зустрічі з Путіним назвав НАТО "небезпечним утворенням" і сказав російському керівнику, що якби той не виступив з "ініціативою" в Україні, "інша сторона взяла б ініціативу на себе і це спричинило б війну".
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису, 1
Офіційно Іран заперечує, що хоче брати хоч якусь участь в російсько-українській війні. Чи можна вірити таким заявам?
Що кажуть в США та Ірані
Про можливість продажу Росії іранських безпілотників Shahed-129 та Shahed-191 минулого тижня заявив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
"У нас є інформація про те, що уряд Ірану готується надати Росії кілька сотень безпілотників, включно з безпілотниками, здатними нести зброю", - повідомив Салліван у коментарі CNN.
"Ми вважаємо, що офіційній російській делегації нещодавно демонстрували іранські безпілотники, здатні атакувати", - додав Салліван.
Він також надав журналістам супутникові знімки аеродрому Кашан, на якому помітні безпілотники Shahed-129 та Shahed-191, а також об'єкт, який в США назвали транспортом російської делегації.
"Ми публікуємо ці зображення, зроблені в червні, на яких показано іранські безпілотники, які того дня бачила російська урядова делегація. Це свідчить про те, що Росія зацікавлена в придбанні іранських БПЛА, здатних атакувати".
Салліван сказав, що, за даними США, червневий візит "був першим випадком, коли російська делегація відвідала цей аеродром для такої демонстрації". Росіяни знову відвідали аеродром 5 липня.
New York Times повідомила з посиланням на інших американських високопосадовців, що Іран планує поставити Росії 300 безпілотників, а навчати російських військових користуватися ними планує вже цього місяця. Журналісти пишуть, що Росія вже вичерпала у війні більшу кількість своєї високоточної зброї та багато безпілотників.
Газета також пише, що Україна просить США надати їй американські безпілотники Gray Eagle, але американські високопосадовці поки що відклали ці прохання - дехто вважає, що російська ППО може їх збити, інші вважають, що Росія це сприйме як ескалацію.
В Ірані наміри постачати Росії безпілотники заперечують.
13 липня міністр закордонних справ Ірану Хоссейн Амір Абдоллохіян заявив, що Іран не постачатиме озброєння жодній стороні конфлікту.
"В нас є оборонні угоди з Росією, але ми не будемо допомагати жодній стороні, залученій до цього конфлікту", - сказав він.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 15 липня провів перемовини з керівником МЗС Ірану Хоссейном Аміром Абдоллохіяном.
"Я наголосив на позиції України: Росія ні від кого не повинна отримувати військової допомоги. Він запевнив мене, що Росія не зможе продати Ірану вкрадене українське зерно", - повідомив Кулеба у твітер.
Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець Twitter допису, 1
Пресслужба МЗС Ірану повідомила, що міністр закордонних справ країни під час розмови заявив:
"Як ми говорили на початку кризи, ми виступаємо проти війни в Афганістані, Ємені, Палестині, а також в Україні".
За його словами, Тегеран проти кроків, які сприятимуть ескалації бойових дій.
Керівник МЗС Ірану відкинув звинувачення з боку Джейка Саллівана і заявив, що вони під час візиту Джо Байдена на Близький Схід минулого тижня були спрямовані на "досягнення певних політичних цілей".
Проте після збиття іранським Корпусом вартових ісламської революції літака МАУ у 2020 році, яке секретар РНБО Олексій Данилов назвав навмисним, іранські заяви в Україні можуть викликати недовіру.
Що відомо про ці безпілотники?
Shahed 129 - це іранський безпілотник з одним двигуном, який використовується для розвідки та ведення бойових дій. Розроблений компанією Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових ісламської революції і використовується з 2012 року.
Швидкість безпілотника сягає 150 км на годину, час роботи - 24 години, максимальна висота роботи - 7300 метрів. Має на озброєнні 4 бомби Sadid-345 PGM з дальністю дії у 6 км.
І безпілотник, і бомби до нього вже використовувалися під час війни в Сирії.
Shahed Saegheh-2 (він же Shahed-191) вперше представили у жовтні 2016 року. Як і Shahed 129, його розробила компанія Shahed Aviation Industries для Корпусу вартових ісламської революції. Вважається, що цей безпілотник багато в чому наслідував безпілотник RQ-170 Sentinel американської компанії Lockheed Martin, який іранці захопили у 2011 році і публічно оголосили, що будуть робити його копію.
Не всі технічні характеристики цього безпілотника відомі. Безпілотник має швидкість у 300 км на годину, дальність польоту у 450 км, начебто має на озброєнні протитанкові ракети Sadid-1.
Вважається, що саме залишки цього безпілотника, збитого над ізраїльською територією, демонстрував у лютому 2018 року ізраїльський прем'єр Беньямін Нетаньяху. Тегеран тоді заперечив ці звинувачення.
Офіційно в Ірані заявили, що Shahed-191 використовували проти бойовиків "Ісламської держави" в Сирії.
Чи піде Іран на продаж зброї?
У коментарі BBC News Україна викладач міжнародних відносин Сассекського університету у Британії, експерт з Близького Сходу Камран Матін розповів, що Іран інвестував великі суми в індустрію виробництва дронів.
"Він має багато різних видів дронів, які застосовував у зонах боїв. Кілька років тому з їхньою допомогою вони атакували саудівський нафтовий об'єкт. Іранські дрони були перехоплені в Ізраїлі, ізраїльською армією. Туди їх надіслала Хезбола та інші проіранські групи в регіоні. Отже схоже, що Іран володіє різноманітними дронами у великій кількості", - розповів він.
На думку Матіна, Росії зараз важливіше не так якість, як кількість безпілотників, а Іран може допомогти і з ними, і з просунутими ракетними комплексами.
"Російські системи в цьому сенсі більш просунуті, але схоже, що Росія не може забезпечити таку кількість ракет, як вони потребують для війни. Відповідно Іран може надати те, що потрібно Росії. Але я також думаю, що окрім обладнання їхні домовленості будуть про політичний та безпековий альянс, який обидві країни намагаються створити і який є важливим для них", - вважає науковець.
На його думку, в умовах перемовин з ядерної програми Іран хоче від Росії політичної та економічної підтримки, а для Путіна важливо продемонструвати візитом за кордон, що він не перебуває в ізоляції. Російський керівник також обговорить співпрацю з Іраном в сирійському питанні, політичне та економічне співробітництво з Іраном, співпрацю в нафтогазовому секторі.
"Поїздки за кордон - це символічний жест, який показує, що в нього залишаються зв'язки з зовнішнім світом. Ця подорож об'єднає дві країни, які переживають тиск західних санкцій", - каже Камран Матін.
На його думку, в іранському суспільстві немає бажання залучення Ірану до російсько-української війни.
"Є величезний розрив між більшою частиною населення та офіційною владою в питаннях внутрішньої та міжнародної політики", - пояснює він.
"Щодо Росії я бачу настрої людей в соцмережах. Іранці вважають, що Іран розпродає ресурси в Каспійському морі, договір по ядерній угоді в обмін на залучення до війни в Україні, яка на думку багатьох є заздалегідь програною. Отже, існує велика опозиція як від рядових іранців, так і від послідовників менш жорсткої політики всередині іранського естаблішменту. Отже, прихильність уряду до Росії породила дуже велике невдоволення, надто враховуючи імперіалістичну історію Росії в Ірані в ХІХ столітті та й навіть на початку ХХ століття", - наголошує Камран Матін.
Водночас експерт з Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса нагадує, що зустріч в Тегерані присвячена переважно сирійському питанню, де між Іраном та Росією існують суперечки.
На його думку, Іран саме тому зараз не можна називати союзником Росії, оскільки немає достатнього ступеня довіри, в Сирії Росія обмежує іранський вплив і робить перепони іранцям у проникненні в райони країни поблизу Ізраїлю. Для Тегерану позиції в цих районах важливі, аби чинити тиск на Ізраїль.
"Загалом Іран Росії потрібен для впливу в регіоні. Поки іранський вплив в регіоні існує, Росія має можливість спиратися на антизахідні сили в Сирії, Іраку, Лівані, Ємені. Також Іран потрібен, щоб запускати різні сірі схеми з обходу санкцій. Росія Ірану теж потрібна з цих причин: обмін технологіями, обхід санкцій. І обидві держави є ситуативними партнерами в Сирії".
Куса вважає, що рішення Ірану про продаж зброї Росії може залежати від двох факторів.
"По-перше, іранці очікують, як пройдуть перемовини з Заходом щодо ядерної програми. Зараз ці перемовини зайшли в глухий кут і взагалі можуть провалитися. Я думаю на це будуть дивитися іранці під час ухвалення рішення про продаж зброї або розширення співпраці з Росією. Принаймні поки не похована ядерна угода, вони не будуть наражатися на такі ризики".
Також, на його думку, Іран може зупинити від продажу зброї Росії загроза нових санкцій з боку Заходу.
"Вони розуміють, що це може спровокувати додаткові санкції Заходу проти них і це їх турбує. Тому зараз не можна сказати, що вони налаштовані 100% допомагати воювати Росії в Україні. Це нівелює будь-яку комерційну вигоду від продажу безпілотників".
Водночас Куса визнає, що війна показала проблеми у розвитку Росією своїх безпілотників, тому росіян і цікавлять іранські технології.