"Очі не бачать, серце не болить". Що означає заборона обмінникам показувати курс валют

Національний банк України звинуватив обмінні пункти валют у спекуляціях і штучному підвищенні курсу, тож заборонив їм показувати курси валют на вуличних табло.

Тепер в обмінних пунктах дізнатися про курс можна буде лише біля вікна каси. Там має бути розміщена копія розпорядження про продаж і купівлю валюти.

Рішення НБУ з'явилося після різкого стрибка роздрібного курсу долара після того, як центральний банк підвищив його офіційний курс.

Ці зміни не стосуються банків, оскільки НБУ каже, що вони не зловживають під час купівлі-продажу валюти.

Підтримують "банкоматний туризм"

У НБУ пояснюють, що обмінники штучно підвищують курс на валютному ринку, підтримуючи цим так званий "банкоматний туризм".

Про це явище НБУ почав говорити ще у травні. Ідеться про те, що за кордоном з українських банківських карток знімали валюту, а в Україні її продавали в обмінниках за вищою ціною.

"Небанківські установи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, розпочали штучно підвищувати курс у готівковому сегменті валютного ринку, підтримуючи цим фактично існування "банкоматного туризму", - наголошують в НБУ.

"Таке підвищення курсу виглядає безпідставним на тлі відносної стабілізації попиту й пропозиції у безготівковому сегменті валютного ринку та може свідчити про винятково спекулятивні підходи до курсоутворення небанківськими установами", - йдеться в повідомленні НБУ.

Вуличні табло, вважають у головному банку, привертали до обмінників "додаткову надмірну увагу".

НБУ запровадив також інші вимоги до пунктів обміну валют. Серед них обов'язкове ведення відеоспостереження, а також обов'язкова видача клієнтам чеків при купівлі та продажу валюти.

З'являться люди-афіші?

Рішення НБУ спричинило хвилю критики у соціальних мережах. Дописувачі закидають центральному банку неспроможність впоратися зі стрімким зростанням курсу.

Багато з них вважає, що навіть якщо вуличні табло зникнуть, навряд чи це знизить курс долара та інфляцію.

"Пропоную також заборонити виставляти цифри з цінами на стелах заправок, прилавках супермаркетів і взагалі будь-де, окрім місць розрахунку. Справді, очі не бачать - руки не сіпаються", - зазначає Максим Храмов у Facebook.

"Нема табло - нема високого курсу", - блогер і опозиційний політик Андрій Смолій сумнівається в ефективності рішення НБУ.

"Слабенькі у Національному банку України маркетологи. Пропоную підійти до цього питання більш креативно й показувати курс іноземних валют не до 1 дол.США/євро, а до 10 євро/центів", - пише у Facebook Ярослав Бондар із компанії Nexia DK. Auditors & Consultants.

Євген Вілінський жартує у Facebook: "Постанова НБУ від 29 липня №165 не забороняє використовувати людей-афіш. Тож тепер уважно приглядайтесь до людей біля пунктів обміну валюти. Набір цифр на їхніх плакатах чи одязі - це те, що вас цікавить".

Хоча насправді у постанові центробанку ідеться не лише про вуличні табло, а й "інші зовнішні носії".

"Очі не бачать, серце не болить", - робить висновок у соцмережах Ірина Кравченко.

Вона та інші дописувачі нагадують, що у 2018 році закон, який забороняв вуличні табло з курсами валют, ухвалили в Росії.

Ініціатором теж був центральний банк, який пояснював таке нововведення посиленням боротьби з нелегальними обмінниками.

Водночас експерт фінансового ринку Віталій Шапран називає рішення НБУ "цілком логічним", оскільки вуличні табло є частиною зовнішньої реклами, основне завдання якої підсилювати сприйняття товарів та послуг споживачів.

"Тож надлишкове яскраве інформування дійсно може підсилювати ефект від сприйняття ситуації покупцями валюти. Такі табло з курсами мало використовують в країнах ЄС, а деякі європейські банки, які працюють в Україні, також із перших днів роботи практикують інформування про поточний валютний курс тільки біля кас", - каже він у коментарі ВВС News Україна.

Водночас експерт наголошує, що вплив яскравої зовнішньої реклами послуг обмінних пунктів на курс не є фундаментальним чинником, бо він не впливає на значний відсоток споживачів. Наявність або відсутність яскравих табло, каже він, "це швидше культура та традиції банківських послуг в країні, а не фактор девальвації".

Віталій Шапран також вважає, що НБУ обрав "для косметичних новацій дуже невдалий час".

"Такі зміни краще робити, коли валютний ринок не привертає до себе уваги", - наголосив він.

Що передувало і що чекати

Національний банк України 21 липня змінив офіційний курс гривні, збільшивши його на 25% - до 36,56 гривні за долар.

Як пояснювали в центральному банку, рішення було ухвалене "з огляду на зміну фундаментальних характеристик економіки України під час війни та зміцнення долара до інших валют".

НБУ наголошував, що "такий крок дасть змогу збільшити конкурентоспроможність українських виробників, зблизити курсові умови для різних груп бізнесу та населення та підтримати стійкість економіки в умовах війни".

Але вже через тиждень готівковий курс долара - і купівлі, і продажу - перетнув позначку 40 гривень.

В НБУ заявляли, що стрибок курсу є тимчасовим і обіцяли його приборкати. Очільники Нацбанку прогнозували, що ринок заспокоїться, коли більш вигідний після підняття офіційного курсу експорт принесе валютну виручку в країну, а некритичний імпорт - зменшиться.

Фінансовий експерт Віталій Шапран вважає, що стримати різницю між готівковим та безготівковим курсом зможуть інтервенції на готівковий ринок, і з цим впродовж наступного тижня допоможуть впоратися комерційні банки.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!