Чому Путін намагається звинуватити Україну в нападі на "Крокус"? Аналіз NYT

Заявити, що "Ісламська держава" самотужки здійснила напад на концертний зал у Москві, означало б для Кремля визнати провал своєї системи безпеки й послабити наративну війну Путіна із Заходом, пише американське видання New York Times.

Кривава терористична атака ледь вщухла, а Росія вже запустила кампанію з дезінформації, натякаючи, що за нападом на "Крокус" стоять Україна і Захід, вказують журналісти NYT.

Президент Путін кілька разів казав, що Київ і Вашингтон зіграли свою роль. До нього доєднався голова ФСБ Олександр Бортніков, який заявив, що за терактом у "Крокус сіті холі" стоять США, Британія і Україна.

Бортніков вважає, що у такий спосіб Україна намагається довести свою спроможність.

"Що потрібно зробити для того, щоб довести свою спроможність? Треба в тилу здійснювати диверсії й терористичні акти, на що націлені і керівництво спецслужб України, і британські спецслужби", - сказав він журналістам, підкресливши, однак, що його висновки ґрунтуються на попередній інформації.

А речниця МЗС Росії Марія Захарова й поготів заявила, що США після теракту у "Крокусі" намагаються виправдати Україну за допомогою версії про причетність ІДІЛ.

NYT нагадує, що Ісламська держава сама двічі взяла на себе відповідальність за напад. Це підтверджують Сполучені Штати й уряди інших західних країн.

До того ж Вашингтон 7 березня публічно і приватним чином попередив Росію про загрозу нападу на концертний майданчик.

Втім 22 березня ввечері бойовики увійшли в "Крокус Сіті Холл" і відкрили вогонь, вбивши, за офіційними даними, 139 людей і поранивши ще 182.

"Для Путіна класично ігнорувати попередження, - вважає  Фіона Хілл, ексдиректорка з питань Росії та Європи у Раді національної безпеки. – Його спецслужби настільки зосереджені на внутрішніх репресіях та на Києві, що хочуть, щоб все відповідало цьому наративу".

На думку експертки, визнання того, що тільки ісламські бойовики несуть відповідальність за найстрашніший терористичний акт у Росії за останні два десятиліття, послабить меседж Кремля про те, що росіянам необхідно об'єднатися довкола війни з Україною. "У вас велика екзистенційна битва із Заходом, не можна відвертати від неї увагу".

Видання вказує, що, коли справа доходить до управління кризами, дезінформація є улюбленим інструментом Путіна, а зовнішні гравці, як-от Сполучені Штати, часто є найбільшими лиходіями. Так було 2004 року під час теракту в школі в осетинському містечку Беслан, внаслідок якого загинуло понад 330 людей, більшість з яких — діти.

Російські спецслужби затримали імовірних нападників на "Крокус Сіті Холл". Більшість з них - з Таджикистану, чиї громадяни займають високі пости в ІДІЛ, йдеться у статті.

Втім у понеділок Путін висловив здивування тим, що мусульманські екстремісти зацікавлені в нападі на Росію з огляду на те, що, за його словами, вона "виступає за справедливе владнання ескалації близькосхідного конфлікту".

Автори статті зазначають, що Росія перебуває під прицілом мусульманських екстремістів-сунітів, особливо "Ісламської держави", з 2015 року, коли Москва направила своїх військових в Сирію й бомбардувала їхні міста, щоб підтримати сирійського лідера Башара Асада. Іншою причиною, на думку видання, може бути дружба РФ з афганськими талібами - заклятими ворогами ІДІЛ.

Поки що російський уряд не надав жодних доказів того, що заарештовані після нападу люди пов'язані з Україною. А Кремль обґрунтував свою версію причетності Києва тим, що четверо підозрюваних затримали за кілька годин після нападу недалеко від російсько-українського кордону.

Однак цю заяву спростовують слова президента Білорусі Олександра Лукашенка.

Він заявив, що нападники тікали до Білорусі, а не до України, але Білорусь запровадила посилений режим безпеки, що змусило їх змінити курс у бік російсько-українського кордону.

Як пише NYT, Путін майже добу уникав публіки після теракту у "Крокусі", а потім виступив зі зверненням, вказавши на "український слід".

Аналітики зазначають, що Кремль часто не знає, як реагувати на такі кризи, і йому потрібен час, щоб зрозуміти, як їх можна використати собі на руку.

А офіційні заяви часто більше націлені на внутрішню аудиторію, щоб відвернути росіян від покладання провини на свій уряд.

Втім, у цих заявах прослідковується закономірність, вважають аналітики.

У 2004 році, під час атаки на школу в Беслані, Кремль спочатку заперечував, що нападники були чеченцями, які помстилися Росії за війну в їхньому регіоні. Натомість Росія вказала пальцем на сусідню Грузію, звинувативши її в укритті терористів.

Схоже, що той самий сценарій працює і зараз, і не лише у заявах Кремля.

Велика російська дезінформаційна машина запрацювала на повну, поширюючи необґрунтовані звинувачення та теорії змови в контрольованих державою ЗМІ та в інтернеті.

"Гадаю, ми підійшли до періоду, коли Захід і Україна стоять за всіма мерзенними діями в Росії, — каже професор Едвард Лемон з Техаського університету A&M, що спеціалізується на авторитарних урядах у Центральній Азії. – Нині усим поганим керує прихована рука України та її західних ляльководів".

Аналіз ISW заяв Путіна і Лукашенка про атаку на "Крокус"

В Інституті вивчення війни проаналізували заяви Олександра Лукашенка та Володимира Путіна щодо нападу на московський "Крокус Сіті Холл".

Президент Білорусі заявив, що нападники спочатку планували втекти з Брянської області Росії до Білорусі, але Білорусь запровадила посилений режим безпеки, що змусило нападників змінити курс у бік російсько-українського кордону.

Експерти ISW вважають, що у білоруського лідера "дуже мало очевидного стимулу так брехати про факти нападу". Оскільки навіть припущення стосовно того, що нападники могли шукати притулку в Білорусі, могло мати згубні політичні наслідки для Лукашенка та його режиму: "Це викликало б запитання про те, чому вони вважали, що в Білорусі їм буде безпечніше, і хто, на їхню думку, міг би їх там прийняти".

Тому, як вважають експерти Інституту, Лукашенко, можливо, хотів запобігти дискусіям про гіпотетичні зв'язки нападників з Білоруссю, заявивши, що білоруські сили відіграли важливу роль у їхньому арешті.

Втім ця заява "підриває кремлівський наратив" про український слід.

Кремль обґрунтував свою версію причетності Києва тим, що підозрюваних затримали недалеко від російсько-українського кордону.

В ISW додали, що президент Путін та інші високопосадовці Кремля, схоже, намагаються дотримуватись послідовної риторики щодо нападу на "Крокус Сіті Холл", що свідчить про те, що Кремль ще не до кінця зрозумів, як узгодити свої інформаційні операції з провалами розвідки та правоохоронних органів.

Експерти наголошують, що Путін та верхівка РФ не до кінця зосередилися навколо одного "неправдивого наративу про те, що Україна якимось чином здійснила напад на концертний зал" 22 березня, відповідальність за який взяла на себе бойове угруповання "Ісламська держава".