Як війна в Україні змусила Швейцарію засумніватися в своєму нейтралітеті

Чи може європейська країна залишатися нейтральною, коли у центрі Європи йде війна?

Швейцарії це вдалося і під час Першої світової, і під час Другої. Проте нині, спостерігаючи за російською агресією проти України, багато швейцарців переосмислюють традиційний нейтралітет своєї країни.

Нейтралітет Швейцарії було проголошено на Віденському конгресі у 1815 році. Це було практичним геополітичним рішенням. Його підтримали через те, що Швейцарію вважали безпечним буфером між потужними європейськими державами - Францією з одного боку, та Австрією і Прусією - з іншого. Це давало безпеку Швейцарії тоді, коли її сусіди знищували одне одного.

Під час Другої світової нейтралітет швейцарців був радше прагматичним, ніж героїчним. Швейцарія мобілізувала придатних до військової служби чоловіків, аби охороняти кордони країни. Але награбоване нацистами золото текло до швейцарських банків рікою. Ця ганебна практика, за яку Швейцарії таки довелося вибачатися у 1990-х роках, замислювалася як спосіб тримати німців на відстані, але насправді відвернула тисячі біженців-євреїв.

Так чи інакше, а вдячність за безпеку під час двох жахливих воєн у ХХ сторіччі, "є майже у наших генах" - так пояснює, чим важливий для швейцарців нейтралітет їхньої країни політичний оглядач газети Tagesanzeiger Маркус Гефлігер.

Впродовж десятиріч нейтралітет підтримували переважна більшість швейцарців, - понад 90%, як показували опитування громадської думки. Але зараз, каже Гефлінгер, швейцарці почали сумніватися.

"Вони запитують себе: як можна залишатися нейтральними, коли іде така війна, як в Україні? Адже зараз цілком очевидно, хто хороший, а хто поганий".

Демократія проти авторитаризму

Коли Росія вторглася до України у лютому, тисячі швейцарців вийшли на вулиці із засудженням агресії та вимогою до уряду підтримати Україну. Так само тисячі відкрили свої домівки для біженців з України, яким уряд Швейцарії надав колективний безвізовий захист.

Для молодих швейцарців ідея про те, що можна залишатися осторонь у такій ситуації, видалася особливо немислимою.

"Швейцарці починають розуміти, що вони є частиною цілої родини європейських ліберальних демократій. І що (війна в Україні. - Ред.) є боротьбою між політичними системами - тією, в якій перебуваємо ми, і автократичною, клептократичною системою Путіна", - каже Санья Аметі, голова молодіжного руху Operation Libero, що виступає за тісніші зв'язки із Європою і проти ізоляціонізму Швейцарії.

І "дзвіночком", який розбудив швейцарців, стала саме війна в Україні.

Цю думку поділяють більшість політичних сил та членів швейцарського уряду, які після нетривалих сумнівів погодилися приєднатися до санкцій ЄС проти Росії за війну в Україні.

Це дуже відрізняється від того, що було лише 40 років тому, коли - до сорому багатьох швейцарців - країна не підтримала санкції проти режиму апартеїду в Південній Африці.

Приєднання Швейцарії до санкцій зустріли схвальними заголовками у газетах по всьому світу. Це також дало привід припустити, що Швейцарія полишила нейтралітет.

Насправді, коли говорити про санкції, то Швейцарія вже давно обходить гострі кути нейтралітету, каже професор політології Університету Цюріха Стефані Волтер.

"Впродовж останніх двадцяти років Швейцарія досить часто зраджувала нейтралітету, - пояснює науковець. - У 1990-х вона приєдналася до санкцій ООН проти Іраку, а потім і до санкцій проти колишньої Югославії. І от тепер йдеться про понад 20 санкційних кроків через війну в Україні".

Тоді як санкції підтримують більшість швейцарців, надання військової допомоги Україні взагалі не розглядалося.

Нейтралітет Швейцарії юридично визначений Гаазькою конвенцією 1907 року. І вона забороняє надання зброї країнам, що перебувають у стані війни. Так само це заборонено швейцарським законом про експорт зброї, який нещодавно став ще більш суворим.

Саме тому, коли Німеччина попросила Швейцарію надати снаряди для танків, які Берлін надсилає Києву, Швейцарія відповіла відмовою. Ця відмова була скритикована, і критика надійшла з несподіваного боку - від центристської партії Die Mitte, лідер якої заявив, що було б цілком законно надати зброю для захисту демократії в Європі.

Інші політики-центристи також заговорили про можливість тісніших зв'язків Швейцарії з НАТО, включно зі спільною системою ППО та участю у військових навчаннях.

Ще кілька місяців тому такі погляди виглядали б неймовірними. Навіть зараз їх запекло критикують праві політичні сили на кшталт Швейцарської народної партії, яка погрожує провести референдум і скасувати навіть санкції, тоді як ліві Соціал-демократи та Зелені виступають проти військової допомоги.

Прощавай нейтралітет?

Утім, крок за кроком, багато швейцарців починають розмірковувати над новою ідентичністю та новою стратегією безпеки для своєї країни.

Останнє опитування показало, що хоча дві третини швейцарців і надалі проти приєднання до НАТО, понад половина (52%) не проти долучитися до європейського оборонного союзу.

Цей план, який у Брюсселі називають Pesco (військове співробітництво за згодою парламентів країн-членів), має об'єднати країни спільною безпековою та оборонною політикою. Їхні армії співпрацюватимуть, а використання літаків, танків та іншого озброєння так само буде спільним. Кінцевою метою всього цього є спільна європейська армія.

Ідея участі у чомусь подібному нейтральної Швейцарії, яка до того ж не є членом ЄС, ще кілька місяців тому видавалася б неймовірною. Але війна в Україні змінила думки.

Санья Аметі вважає, що Швейцарія зобов'язана долучитися до захисту ліберальної європейської демократії.

"Ми дійсно маємо обговорити, чи нам треба захищати нашу систему зі зброєю в руках, - пояснює вона. - Тому що це означатиме відмову від нейтралітету".

Професор Волтер не заходить аж так далеко, проте припускає, що "Швейцарія має по-новому визначити свій нейтралітет".

Для Маркуса Гефлігера війна в Україні прояснила, що Швейцарія має визначитися зі своїм місцем у новому, поляризованому світі.

"Швейцарія настільки явно є частиною західного світу - його цінностей, його економіки, традицій, усього", - каже він.

"Але питання полягає у тому, чи можемо ми зберігати традиційний нейтралітет у цьому новому світовому порядку?"

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!