100 днів війни. Битви та операції українського війська, які вразили експертів

За понад три місяці війни з Росією українські збройні сили встигли здобути перші перемоги та проявити себе як в окремих боях, так і в цілих битвах стратегічного значення. BBC News Україна опитала військових експертів, які представили власний топ від українських вояків у цій війні.

Коли 24 лютого РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, західні розвідки та уряди багатьох країн прогнозували, що Київ впаде за 2-3 дні, а вся Україна - за лічені тижні. Цього не сталося.

Навіть більше - перші сто днів війни показали, що українське військо здатне успішно оборонятися та навіть наступати попри суттєву перевагу противника в озброєнні та живій силі.

Станом на початок червня, збройні сили України змусили російські війська відступити по всій лінії північного кордону, трохи відкинули їх на Харківщині, у певних місцях тіснять на Херсонщині та тримають оборону на сході.

Говорити детально про більшість боїв та воєнних операцій, які мали місце за ці сто днів, важко через "туман війни", який ще не розсіявся, кажуть експерти.

Було багато помилок з українського боку, але вже зараз можна стверджувати, що українське військо зуміло себе показати, а в деяких операціях і битвах заслужило найвищі оцінки фахівців.

Битва за північ та оборона Києва

У перші дні війни армія РФ, що наступала з північного кордону в Сумській, Чернігівській та Київській областях, майже впритул підійшла до столиці з північного заходу та досить близько зі сходу. Запеклі бої довкола Києва точилися понад місяць.

2 квітня міноборони України повідомило про звільнення Київської області. Українська влада, західні уряди та медіа визнали перемогу України у битві за Київ. Натомість російська влада заявила, що відвела війська як "жест доброї волі" заради мирних перемовин.

Фактично дії українських збройних сил на півночі, особливо на Київщині, не дозволили втілити головний план Кремля в Україні - заскочити зненацька та взяти під контроль спочатку столицю, а тоді всю країну, каже генерал-лейтенант Ігор Романенко, який у 2006-2010 роках був заступником начальника генштабу ЗСУ.

"Це зрив операції, метою якої було зруйнувати нашу державу як таку, це була стратегічна мета Москви", - підкреслює він.

Для швидкого захоплення Києва Росія планувала, серед іншого, висадити десант на аеродромі в Гостомелі за 25 кілометрів від столиці.

"Висадка десанту з вертольотів мене вразила професійністю й організованістю, - каже військовий експерт Олег Жданов. - Те, як росіяни висаджували десант, такого не побачиш навіть на навчаннях, але ми все одно перемогли".

Ефективний спротив дав можливість Україні виграти час, підтягнути резерви, запустити процес отримання міжнародної допомоги та перевести війну в другу фазу - битву за Донбас, пояснює директор фонду "Повернись живим" Тарас Чмут.

"Перемога в битві за Київ дозволила нам не втратити країну і не програти цю війну, - каже він. - Враховуючи те, що ми протистояли значно більш численній групі військ, йдеться про феноменальний спротив українських збройних сил".

Потоплення крейсера "Москва"

13 квітня Україна двома ракетами "Нептун" потопила флагман Чорноморського флоту РФ, крейсер "Москва". Російська сторона визнала втрату корабля лише за добу, спершу ухильно повідомивши про пожежу та пошкодження, і лише потім про те, що корабель затонув. Про точну кількість загиблих інформацію досі приховують, але може йтися щонайменше про 37 людей, повідомляло російське видання "Медуза".

Вартість "Москви" оцінювали в 750 млн доларів, під парасолькою її ППО було 5-6 російських кораблів в Чорному морі. Саме цей корабель у перші дні війни атакував острів Зміїний, коли й прозвучала знаменита фраза українського прикордонника: "Российский военный корабль, иди на х..".

Флагманський корабель Росії знищили вперше з часів російсько-японської війни, це величезна передусім ідеологічна перемога України, кажуть експерти.

"Це велика символічна ціль, яка по ідеї мала бути дуже захищеною від ураження, - каже Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова. - До того ж це той випадок, коли Росія не змогла попри всі спроби утаємничити те, що відбулося. Тому це ще й болючий удар по російській системі пропаганди".

Але ця ж операція свідчить про неабияку майстерність збройних сил, зазначає азербайджанський військовий експерт Агіль Рустамзаде.

"Це була дуже вдала, скоординована операція, із залученням засобів радіоелектронної боротьби, розвідки, ракет "Нептун", - підкреслює він.

Битва за Чернігів

Під час наступу росіян з півночі одним з найбільш постраждалих міст України став Чернігів. На кінець березня місто фактично опинилося в оточенні, зазнавши масштабних руйнувань житлових будинків та цивільної інфраструктури. Але взяти під контроль Чернігів російським військам так і не вдалося, на початку квітня їх відкинули збройні сили України.

Фахівці наполягають, що битву за Чернігів слід розглядати окремо від загалом битв на північних фронтах.

"Чернігів першим взяв на себе удар, він фактично був заблокований, руйнування там були шалені й ситуація була неймовірно складною, але втримали його дуже вправно, - каже військовий експерт Сергій Грабський. - Те, що вони зробили, надзвичайно важливо для нас. Вони по суті врятували Київ".

За його словами, свою роль зіграли всі - і збройні сили, і тероборона, і партизани, і місцеве населення. Це змусило росіян фактично "застрягти" під містом.

"Удари по території Росії"

Пожежі на військових об'єктах в регіонах Росії почали траплятися регулярно після вторгнення в Україну 24 лютого.

Один з перших інцидентів стався на військовому аеродромі в Міллєрово (Ростовська область). Його активно використовувала авіація РФ, але 25 лютого в об'єкт влучила ракета "Точка-У".

Згодом повідомляли про удари по нафтобазах та складах в Бєлгороді та Брянську. Україна публічно не бере на себе відповідальність за ці удари.

"Удари по Міллерово, по Бєлгороду, по нафтобазах і складах з озброєнням, по військових частинах - це фактично перенесення війни на російську територію. І це вперше, напевно, з 1945 року, коли територію Російської Федерації бомблять", - каже Тарас Чмут.

Російська сторона звинувачувала у частині з цих атак Україну, а українські високопосадовці офіційно усіляко уникали визнання проведення цих операцій.

"Азовсталь" та Маріуполь

Маріуполь потрапив під удар з перших днів війни, в середині березня місто було оточене. Його нещадно обстрілювали, воно зазнало сильних руйнувань, місцева влада заявляє про загибель щонайменше 20 тис. мирних мешканців.

Втім майже до кінця травня росіяни не могли взяти Маріуполь під повний контроль через спротив українських військових. Останній місяць бійці ЗСУ перебували на території заводу "Азовсталь", росіяни так і не змогли захопити його силою.

В середині травня внаслідок перемовин та за посередництва міжнародних організацій українські військові за наказом офіційного Києва залишили "Азовсталь", їх сподіваються обміняти як військовополонених.

Попри те, що Україна фактично втратила контроль над Маріуполем, експерти все одно називають битву за це місто знаковою і надзвичайно важливою для оборони країни.

"Героїчна оборона Маріуполя врятувала весь південь, відтягнула на себе понад 12 тис. військ противника, зруйнувала всю стратегію росіян на півдні Донецької та Запорізької областей", - каже Сергій Грабський.

За його словами, українські військові в Маріуполі виграли час, дозволили підтягнути резерви та втримати лінію оборони. Це не дало Росії захопити Запоріжжя та зробити велике оточення угруповання ЗСУ на Донбасі, якого від початку хотіли росіяни.

Олексій Мельник відзначає "винятковий героїзм та самовідданість" військових, які були в Маріуполі, а також екіпажів вертольотів, якими під час ризикованих операцій певний час здійснювали постачання вояків з "Азовсталі", забирали поранених та загиблих.

Але не менш важливо, на його думку, те, що українське керівництво знайшло спосіб зберегти життя військовим, "не втративши гідність".

"Для росіян це абсолютно не вписується в їхню матрицю, тому що всі вони виховані на тому, що полон - це ганьба і військові мають гинути, але не здаватися в полон. І, як на мене, Україна в черговий раз продемонструвала, що Україна - це не Росія", - підкреслює Мельник.

Зачистка острова Зміїний

Після того, як на початку війни острів Зміїний захопила Росія, українські війська стали завдавати ударів у відповідь. Йшлося про удари "Байрактарами", ракетні удари та удари по катерах, які могли перевозити особовий склад. Російська сторона свої втрати на острові не коментує, але запевняє, що саме Україна втрачає людей і ресурси, завдаючи ударів по острову.

За словами військового експерта Агіля Рустамзаде, в розпал війни важко аналізувати сухопутні бої, але те, що українська армія робить в Чорному морі - одні з найвдаліших операції.

"Українське військо провело зачистку острова, знищило "Байрактарами" ППО, катери, які хотіли висадити на острів особовий склад. Після цього по острову відпрацювала пара Су-27 і фактично знищила всю військову інфраструктуру на цьому острові", - підкреслює він.

Тарас Чмут підкреслює, що "вперше ударний безпілотник в бойових умовах топить надводні кораблі".

Хоча експерти вказують, що Україна також зазнала втрат у цих операціях, а зараз на острові все одно облаштовує позиції Росія.

Оборона Миколаєва

Взяття Миколаєва - також було однією з перших цілей росіян. В лютому-березні війська РФ обстрілювали місто та намагалися прорватися в нього, але їх відтіснили.

24 березня голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що війська РФ відтіснили до кордону з Херсонською областю.

Успішна оборона Миколаєва мала стратегічне значення для півдня країни і не лише тому, що місто вдалося зберегти під контролем України, каже Сергій Грабський.

"Наші контрудари під Миколаєвом зруйнували наступальні дії російської армії, коли вони на куражі намагалися прорватися, - каже експерт. - Вони врятували Одесу від удару. У ті найперші дні, якби вони прорвалися через Миколаїв, у росіян була б можливість здійснити морський десант, ситуація була б надзвичайно складною".

Експерти відзначають дуже вдалу організацію оборони генерал-майором Дмитром Марченком.

Потоплення "Саратова"

24 березня українські збройні сили потопили ударом ракети "Точка-У" великий десантний корабель "Саратов" в порту окупованого Бердянська в Запорізькій області.

"Потоплення великого десантного корабля "Саратов", це, напевно, перший у світовій історії випадок, коли військовий корабель було потоплено балістичною ракетою", - зазначає Тарас Чмут.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!