Друзі Путіна. Чому деякі країни не засуджують війну Росії проти України

"Україна та її союзники погрожують Росії останні 12 років…нас принижують". Ця заява Євгена Попова, депутата російської Держдуми, для мешканців Заходу звучить дивно.

Але вона показує, наскільки сильно бачення Кремля відрізняється від сприйняття ситуації на Заході.

Для європейців та решти Заходу такі заяви просто незбагненні, проте у них вірять не лише багато росіян, а і мешканці деяких країн світу.

Після того, як 24 лютого Росія напала на Україну, Генасамблея ООН провела термінове голосування щодо негайного засудження російської агресії.

Резолюцію підтримала 141 зі 193 країн-членів ООН.

Серед держав, які утрималися від засудження Росії, опинилися такі великі держави, як Китай, Індія та Південна Африка. Тому західні лідери не повинні тішити себе ілюзіями, що абсолютно весь світ готовий повністю покласти провину за катастрофічну війну в Україні на Росію.

То чому ж стільки країн не наважуються на жорстку позицію щодо вторгнення Росії до України?

Причин багато: від занепокоєння за свою економіку та власних військових інтересів до звинувачень Заходу в лицемірстві та колоніальному минулому Європі.

Кожна країна має свої конкретні причини на те, щоб утриматися від публічних звинувачень Росії й не відштовхувати від себе президента Путіна.

Співпраця без кордонів

Почнемо з Китаю, найбільш населеної країни світу, де живуть понад 1,4 млрд людей. Більшість із них отримують новини про Україну із контрольованих державою ЗМІ - так само як і більшість жителів Росії.

Під час Зимової Олімпіади в Пекіні незадовго до початку вторгнення в Україну до Китаю приїхав високопоставлений гість - Володимир Путін. В офіційному повідомленні китайської сторони було сказано, що можливості співпраці двох держав не мають жодних кордонів.

Чи попередив тоді Путін свого китайського колегу Сі Цзіньпіна про повномасштабний напад на Україну? Абсолютно точно ні, запевняє Китай. Однак досить важко собі уявити, що Путін не натякнув нічого настільки важливому сусіду.

Китай і Росія одного разу можуть стати стратегічними суперниками, але сьогодні вони партнери, яких пов'язує, зокрема, і презирливе, якщо не вороже, ставлення до НАТО, Заходу та демократичних цінностей.

Західні уряди вже засуджують Китай через мілітаризацію Південнокитайського моря, виправні табори для уйгурського населення, придушення демократії в Гонконзі та регулярні обіцянки "повернути Тайвань у рідну гавань" - силою, якщо доведеться.

Таким чином, Китай і Росія вважають НАТО своїм спільним ворогом. Бачення світу від урядів цих двох країн передається і громадянам. У результаті більшість жителів Китаю та Росії просто не поділяють тієї огиди й жаху, які відчувають люди на Заході стосовно нападу Росії на Україну та свідоцтв про воєнні злочини російських військових.

Індія та Пакистан мають свої причини уникати неприємностей з Росією. Індія отримує більшу частину своєї зброї від Москви, а після недавнього прикордонного конфлікту з Китаєм через спірний регіон у Гімалаях Індія розраховує, що одного разу Росія може стати захисницею її інтересів.

У Пакистані нещодавно усунули від справ прем'єр-міністра Імрана Хана, який був жорстким критиком Заходу та особливо США. Пакистан також отримує зброю від Росії і потребує її підтримки для встановлення торгових маршрутів у свої північні регіони.

Імран Хан приїхав із візитом до Москви 23 лютого, коли відносини Росії із країнами Заходу вже були зіпсовані через Україну. Другий день його поїздки припав на 24 лютого, коли російські війська розпочали вторгнення в Україну та вже обстрілювали українські міста.

І Індія, і Пакистан утрималися під час голосування щодо резолюції ООН, яка засуджує агресію Росії проти України.

"Лицемірство та подвійні стандарти"

У деяких країнах, особливо з мусульманською більшістю, поширені й звинувачення в лицемірстві та подвійних стандартах на адресу США та Заходу.

У 2003 році США і Велика Британія, не запитавши дозволу ООН і не зваживши на думку більшості країн світу, почали на сумнівних підставах вторгнення до Іраку. Почалася руйнівна війна.

Зараз Вашингтон та Лондон багато критикують через постачання зброї Саудівській Аравії, що продовжує громадянську війну в Ємені.

Саудити завдають ударів на підтримку офіційного уряду Ємену, який воює з повстанцями-шиїтами. Війна в Ємені триває з 2014 року і призвела до надзвичайно важкої гуманітарної ситуації.

Що стосується країн Африки, то багато хто з них має свої, часто історичні, причини не засуджувати Росію, як це робить Захід.

За радянських часів Москва завалювала континент зброєю від Сахари до Мису Доброї Надії, щоб чинити опір впливу США та Заходу. А в деяких частинах Африки досі відчувається ворожість, яку залишила по собі спадщина західноєвропейської колонізації XIX-XX століть.

Коли у 2013 році Франція відправила своїх солдатів до Малі, щоб запобігти захопленню країни бойовиками Аль-Каїди, французи не користувалися там великою популярністю.

Тепер, коли основна частина французьких військових залишила країну, їхнє місце посіли найманці з групи Вагнера, які підтримували Кремль.

Якою є позиція країн Близького Сходу? Нічого дивного, що Сирія підтримала агресію Росії, як це зробили Північна Корея, Білорусь та Еритрея. Президент Сирії Башар Асад багато в чому завдячує Росії своїм виживанням після того, як у 2015 році його мало не скинули бойовики "Ісламської держави".

Але й такі давні партнери Заходу як Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати - хоч і підтримали резолюцію ООН - особливо не критикують Москву.

Фактичний правитель ОАЕ спадковий принц Мухаммад ібн Заїд підтримує добрі стосунки з Путіним: попередній посол ОАЕ у Москві навіть бував із президентом Росії на полюванні.

Крім того, не варто забувати, що між спадковим принцом Саудівської Аравії Мухаммедом ібн Салманом і президентом США Джо Байденом дуже натягнуті стосунки - настільки, що вони відмовляються напряму розмовляти телефоном.

Раніше, у 2018 році, коли світові лідери зібралися в Буенос-Айресі на саміт "Великої двадцятки" - лише через кілька тижнів після того, як Захід звинуватив саудівського принца у звірячому вбивстві на замовлення журналіста Джамаля Хашоггі, - більшість з них демонстративно проігнорували ібн Саламана.

Путін навпаки тепло привітав принца жестом "дай п'ять" - стукнувши по відкритій долоні. Навряд чи лідер Саудівської Аравії таке забуде.

Все це не означає, що вищезгадані країни активно підтримують вторгнення - окрім Білорусі. 2 березня в ООН лише п'ять держав проголосували за нього, включаючи Росію.

Але такі аргументи говорять про те, що Захід не має сприймати як належне, що решта світу так само ставиться до Путіна, до санкцій і до постачання зброї Україні.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!