Чому в Угорщини така політика щодо України і чи можна її змінити

Від початку повномасштабного нападу Росії на Україну між Будапештом та Києвом регулярно відбуваються конфлікти через те, що уряд Орбана гальмує санкції проти російського енергетичного сектору і заважає ізоляції Росії. Президент Зеленський та інші українські високопосадовці критикують таку позицію.

Що думають угорці про російсько-українську війну, чому уряд Орбана займає дружню позицію до Росії і чи може Україна це змінити? BBC News розпитала про це експертів з України та Угорщини.

Як угорці ставляться до війни

Опитування Policy Solutions та Závecz Research, проведене з 25 квітня по 4 травня, показує поляризацію суспільства у ставленні до подій в Україні.

52% опитаних угорців погодилися, що Путін є військовим злочинцем, оскільки влаштував різанину в Україні, 38% не погодилися з цим твердженням.

Серед прихильників партії Фідес прем'єра Віктора Орбана 48% не вважають Путіна військовим злочинцем, 45% вважають. Серед прихильників опозиційних партій 69% вважають Путіна злочинцем, 27% так не думають.

Окрім того, 42% угорців (зокрема, 49% прихильників партії Орбана) вважають, що Путін напав на Україну через геноцид росіян в Україні. 45% не вірять в цю тезу.

30% угорців заявили, що не хочуть, щоб поряд з ними жили українські біженці (зокрема, 31% прихильників партії Фідес та 36% - опозиційних партій), лише 25% добре оцінюють таке сусідство.

Яку політику проводить Орбан

Відносини Угорщини та України перебувають у кризі ще з часу ухвалення українського освітнього закону у вересні 2017 року, який в Будапешті оцінили як наступ на права угорської нацменшини на Закарпатті.

Пік протистояння між країнами припав на 2017-2018 роки, але й за Зеленського відносини суттєво не поліпшилися - Україна неодноразово забороняла в'їзд угорським політикам, а Угорщина у 2021 році домовилася з Росією про постачанння газу в обхід України.

Повномасштабна російсько-українська війна стала новим етапом у взаємній критиці, адже Угорщина періодично гальмує деякі санкції проти Росії.

24 лютого Віктор Орбан засудив напад Росії на Україну, і відразу визначив червону лінію у підтримці жертви агресії:

"Угорщина не повинна бути втягнута в цей військовий конфлікт, тому що для нас пріоритетом номер один є безпека угорського народу. Тому ні про відправлення військовослужбовців, ні про відправку військової техніки в Україну не може бути й мови. Ми також не можемо приймати пропозиції від лівих, які поставили б під загрозу постачання енергії та газу в Угорщині, а також це поставило б під загрозу скорочення рахунків сімей за комунальні послуги", - пояснив він.

Орбан пообіцяв надавати гуманітарну допомогу Україні, і вона дійсно надходила - як від держави, так і від низки угорських неурядових організацій. Також Угорщина від початку війни відкрила кордон для переселенців з України і прийняла сотні тисяч українців.

Орбан одночасно пояснював, що війна трапилася через незгоду Росії з розширенням НАТО.

"НАТО розширюється на схід, і Росії стає все менш комфортно. Росіяни висунули дві вимоги: щоб Україна проголосила нейтралітет і щоб НАТО не приймало Україну. Цих гарантій безпеки росіянам не дали, тому вони вирішили взяти їх силою зброї. Бачення політики безпеки Росії полягає в тому, що для того, щоб почуватися в безпеці, вони повинні бути оточені нейтральною зоною", - заявив Орбан в інтерв'ю Mandiner 2 березня.

Він виступив проти енергетичних санкцій щодо Росії.

"Якби ми припинили енергетичну співпрацю з Росією, рахунки за електроенергію кожної угорської родини за один місяць зросли б утричі. Тому я не підтримую такий крок. Ціну війни не повинні платити угорські родини", - пояснив угорський лідер.

З цього ж інтерв'ю Орбан почав використовувати питання воєнної допомоги Україні у передвиборчій боротьбі напередодні парламентських виборів 3 квітня.

"Опозиція хоче надіслати зброю, яка буде використана проти росіян, або надіслати солдат для боротьби з росіянами", - заявив він.

Насправді жодна опозиційна партія не пропонувала надіслати військових на допомогу Україні.

7 березня уряд Угорщини не дозволив передачу повітряними чи сухопутними шляхами з угорської території до України військового обладнання та летальних озброєнь, лише дозволив їх транзит для України з угорської території до інших країн НАТО, які б могли їх передати Україні.

Через угорсько-український кордон дозволили везти паливо, захисне обладнання та аптечки, а також інші медичні та гуманітарні матеріали.

Володимир Зеленський та інші українські високопосадовці регулярно критикували позицію Орбана.

"Ми не отримали навіть того, що роблять усі інші - роблять заради миру. Не отримали життєво необхідного транзиту оборонної допомоги, не побачили морального лідерства. Не побачили жодного зусилля, щоб зупинити війну", - заявив президент України 3 квітня.

Він повідомив, що один з лідерів ЄС вимагав доказів, що вбивства у Бучі не були інсценуванням. ЗМІ пов'язали це саме з Орбаном.

Така реакція викликала навіть обурення у Польщі, яка довгий час вважалася союзником Угорщини у протистоянні всередині ЄС.

"Якщо премʼєр-міністр Орбан каже, що не зовсім розуміє, що сталося в Бучі, я б порадив йому звернутися до окуліста", - заявив віцепрем'єр Польщі Ярослав Качинський.

Врешті-решт 9 квітня речник Орбана заявив, що угорський прем'єр підтримує розслідування подій в Бучі і засуджує вбивства цивільних.

Чергове протистояння викликала заява секретаря РНБО Олексія Данілова про те, що Угорщина знала про підготовку нападу на Україну.

"Угорщина відкрито заявляє про свою співпрацю з РФ. Більш того, вона була попереджена Путіним заздалегідь про те, що будуть напади на нашу країну... Вона чомусь вважала, що зможе забрати свою частину території. Цього не буде ніколи. Ну побачимо, які наслідки після цієї війни будуть для цієї країни", - заявив Данілов 2 травня.

Державний секретар Угорщини з питань міжнародних комунікацій і відносин Золтан Ковач назвав це брехнею.

"Це не перший випадок, коли окремі представники керівництва України висловлюються таким чином про Угорщину, яка є членом НАТО та ЄС, і яка вже багато разів діями доводила свою підтримку та солідарність з Україною", - написав він у твіттері.

Саме через позицію Угорщини обговорення шостого пакету санкцій ЄС проти Росії затягнулося на весь травень. Уряд Орбана двічі затримав його запровадження - спочатку через небажання запровадження ембарго на постачання російської нафти, потім Будапешт вимагав і домігся виключення з санкційного списку патріарха Кирила.

В підсумку санкційний пакет запровадили лише 3 червня.

Певна надія на відлигу у двосторонніх відносинах з'явилася після інавгурації нової президентки Угорщини Каталін Новак 14 травня. Зокрема, ця соратниця Орбана наголосила, що Угорщина проти будь-яких спроб відродити Радянський Союз і вимагає розслідувати воєнні злочини в Україні.

"Ми не нейтральні, ми на боці безневинних жертв та правди... Ми підтримуємо вступ України до ЄС", - зазначила вона.

Угорщина дійсно підтримала без жодних зволікань надання Україні статусу кандидата в ЄС.

Втім, відлиги у відносинах не сталося.

"Заяви Каталін Новак - це була вистава для Варшави, напередодні її візиту в Польщу, і для України. Ми бачимо, як відреагувала Польща і як відеагувала Угорщина - це дзеркально протилежні реакції. Попри сумний історичний досвід Угорщини 1956 року, Орбан хоче зберегти співпрацю з Росією, і всім це зрозуміло", - зазначає директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

На початку червня спікер парламенту Угорщини Ласло Кевер розкритикував Зеленського і заявив, що в того "психологічна проблема".

"Зазвичай той, кому потрібна допомога, просить про неї ввічливо - наполегливо, але просить, а не вимагає або погрожує. Погрожують зазвичай ворогам, а зовсім не тим, з ким хочуть дружити. Тут є якась особиста психологічна проблема", - відзначив він.

В МЗС України Кеверу порадили оприлюднити довідку про власне психологічне здоров'я.

Угорщина наполягає на необхідності перемовин України та Росії і навіть пропонувала Будапешт як майданчик для перемовин.

В інтерв'ю Index від 15 липня керівник МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина хоче якнайшвидшого миру між Росією та Україною, щоб захистити 150 тисяч угорців, які живуть на Закарпатті. Якщо ж війна підійде до західних регіонів України, зросте загроза інтересам Угорщини, тому в країни є якийсь сценарій реагування на цю ситуацію.

Сіярто зазначив, що в Угорщини не має конфлікту з Зеленським, але в України та Угорщини зараз різні інтереси.

"Він українець, а ми представляємо інтереси Угорщини. А в чому український інтерес? Залучити до цього конфлікту якомога більше країн, хоча б через поставки зброї. З іншого боку, в наших інтересах залишитися осторонь цього конфлікту та мінімізувати ймовірність занурення у ситуацію війни".

21 липня Сіярто відвідав Москву, аби домовитися про постачання додаткових 732 млн кубометрів газу.

Водночас угорська влада постійно заявляє про великі об'єми допомоги українським переселенцям та Україні.

Як Угорщина допомагає Україні

Від початку війни біля всіх пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні створили пункти цілодобової допомоги для надання медичної допомоги, транспортування, проживання українцям та іноземцям, які залишали Україну.

Навіть зараз Угорщина повідомляє про прийом тисяч українських біженців.

Згідно з даними Агентства біженців ООН, з 24 лютого по 6 червня до Угорщини прибули 1 млн 312 тисяч українців, 725 тисяч - через кордон з Україною, 587 тисяч - з Румунією. 70% становили жінки та діти.

За даними ООН від 4 липня, лише 26 тисяч українців подалися на тимчасовий захист в Угорщині - у порівнянні з 1,2 млн у Польщі чи 382 тисячами у Чехії.

20 липня керівник МЗС Угорщини Петер Сіярто повідомив, що в угорські школи пішли 1700 українців, а у дитсадки - 500.

Тобто абсолютна більшість українців, які прибули до Угорщини, не лишається в країні.

Статус тимчасового захисту, який оформлюють українці в Угорщині, передбачає надані ЄС права на проживання, роботу, медичне обслуговування, початкову та середню освіту для дітей. Окрім того, Угорщина надає тим, хто отримав тимчасовий захист, фінансову допомогу - 22800 форинтів дорослим (59 доларів) та 13700 форинтів (35 доларів) дітям, допомогу в пошуку роботи та 520 годин безкоштовних курсів вивчення угорської.

Окрім прийому українців, Угорщина від початку війни почала надавати Україні гуманітарну допомогу - переважно медичні засоби та ліки.

25 березня уряд Угорщини повідомив, що лише за місяць війни надав Україні гуманітарну допомогу на 2 мільярди форинтів (5,2 млн доларів), ще 1,5 млн доларів для ліківідації наслідків стихійних лих, сотні ШВЛ та моніторів в лікарні.

У травні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто запропонував пакет допомоги Україні на 37 млн євро, який передбачав:

20 липня Бучанська міськрада заявила, що за допомогою Угорщини почнеться будівництво комплексу, який поєднає в собі ЦНАП, амбулаторію та поштове відділення.

Як ставиться до політики Орбана опозиція?

Більшість угорських опозиційних партій критикує уряд Орбана за зв'язки з Росією та недостатню підтримку України.

Найпопулярніша з них - соціал-демократична "Демократична коаліція" - у лютому закликала заморозити всі активи наближених до Путіна людей в країні.

"Нехай на власній шкурі відчують, що агресія проти України не залишиться без наслідків. Судячи з теплих стосунків між прем'єром Угорщини та Володимиром Путіним, не потрібно буде так багато шукати ці активи, варто лише запитати Віктора Орбана", - заявив її віцелідер Ласло Варью у лютому.

Ліберальний рух Momentum порівняв напад на Україну з вторгненням радянських військ до Угорщини 1956 року, підтримав цілісність України, висловив солідарність з українцями та закарпатськими угорцями, і звинуватив Орбана в тому, що той своєю дружбою з Путіним поставив під загрозу цю громаду.

Цей рух вимагав приєднатися до усіх санкцій проти Росії, припинити проєкт будівництва АЕС Пакш 2, де бере участь Росатом.

Пізніше Momentum звинуватив Орбана в тому, що він зробив країну повністю залежною від Росії.

"Угорщина не є незалежною країною: Віктор Орбан зробив її повністю вразливою для Росії. Прикриваючись гаслом "ми не будемо колонією", він реалізував прямо протилежне: ми все більше залежимо від російського газу, прикуті до Росії дорогими кредитами, створили російський шпигунський банк у Будапешті (йдеться про Міжнародний інвестбанк), і навіть російську пропаганду чути в державних ЗМІ", - йдеться в заяві руху.

Права партія Jobbik, яка за 19 років пройшла еволюцію від фанатів співпраці з Росією до різких її критиків, критикує Орбана за спробу встановити проросійський режим на кшталт режиму Лукашенка і називає Україну жертвою агресії.

"Поки інші 26 країн-членів ЄС, затамувавши подих, дивляться, що відбувається в Україні, і підтримують жертв агресії, Орбан відкрито повторює пропаганду Кремля", - йшлося в її заяві.

Проте на виборах у квітні 2022 року коаліція опозиційних партій набрала 34% голосів, натомість Фідес- 53%.

Ще одна парламентська партія, яка виступає ситуативним союзником Фідес - ультраправа "Наша батьківщина" займає проросійську позицію.

Вона критикує належність до НАТО, розглядає можливість захисту угорською армією "відірваних частин нації" у сусідніх державах, критикує "рабське і некритичне приєднання" до санкцій проти Росії, "антиугорську діяльність" України, яку звинувачує в обмеженні використання угорської мови на Закарпатті і закликає до створення Інтермаріуму - союзу центральноєвропейських держав з Польщею та Балтією, але без України.

Роль Росії

Ключову роль у такій політиці уряду Угорщини щодо України відіграє ставлення Орбана до Росії, відзначають експерти.

"За 12 років при владі Орбан інтегрував російський гібридний вплив в поняття угорський національний інтерес і це означає насамперед дешевий російський газ і нафта і залежність від них", - пояснює директор Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитро Тужанський.

Він звертає увагу на те, що у своїй промові на літньому таборі в Румунії 23 липня, Орбан розкритикував Захід.

Орбан заявив про занепад Заходу - "західна цивілізація втрачає свою силу, свою ефективність, свій авторитет, свою здатність діяти", програє у боротьбі за енергоносії та сировину, стає жертвою "змішування рас" і масової міграції.

На думку лідера Угорщини, Україна не виграє війну проти Росії за допомогою західної зброї, санкції завдають лише шкоду, а більшість світу не на боці Заходу у цій боротьбі.

"Цілком може статися, що ця війна стане тією, яка явно покладе кінець тій формі панування Заходу, який зміг застосувати різні засоби для створення світової єдності проти певних гравців у конкретному обраному питанні. Ця епоха добігає кінця, і, як кажуть пишною мовою політики, багатополярний світовий порядок стукає в наші двері", - відзначив Орбан.

Тож виникає питання, чи буде Угорщина Орбана й далі відносити себе до євроатлантичних держав. Якщо вона піде на ізоляціонізм, "пожежі" у відносинах з Україною через це не припиняться, вважає Тужанський.

Угорський політолог, експерт Німецької ради з міжнародних відносин Андраш Рац зазначає, що в Угорщини ніколи не було сталої політики щодо Східної Європи і розуміння процесів, які там відбуваються.

"У Будапешта ніколи не було бачення щодо територій, які розташовані по інший бік Карпат. Є серйозний брак знань про регіон, знання мов, серйозний брак інтересу".

Угорська політика щодо України завжди підпорядковувалася угорським інтересам в Росії, вважає він.

За словами Раца, уряд Угорщини потребує дешевої енергії з Росії, від якої і залежить. Дві великі угорські компанії - нафтогазова MOL та фінансова група OTP Bank мають інвестиції в Росії.

Хоча російські ЗМІ припускали ще у березні вихід OTP Bank з Росії, цього поки що не сталося.

"Є стратегічний інтерес - лишити власність угорських компаній недоторканою і якомога довше отримувати дешеву російську енергію".

Також на проєкт угорської АЕС Пакш 2 росіяни надали кредитну лінію на 10 млрд євро - у 2014 році Росатом отримав контракт на побудову двох енергоблоків станції, ліцензію для цього будівництва очікують найближчими місяцами. Проти цього проєкту виступають опозиція та екологи.

"Контракт прописаний таким чином, що найбільший угорський підрядник - це олігарх Лорінц Мессарош, союзник Орбана. Тобто найбільш виграють від цього проєкту Орбан та його оточення", - пояснює Андраш Рац.

На думку експерта, залежність Угорщини від Росії згодом буде знижуватися через низку факторів.

"Я буду дуже здивований, якщо MOL та OTP залишаться на російському ринку, бо він надто нестабільний. ЄС зараз поступово зменшує залежність від російської нафти та газу. І за чинного режиму санкцій навряд чи буде реалізовано проєкт АЕС Пакш 2", - вважає Андраш Рац.

На його думку, країна за деякий час може перейти з російської марки нафти Ural на Brent, принаймні про відповідний перехід угорських НПЗ у травні писала Finacncial Times.

З газовою залежністю буде складніше, оскільки у вересні 2021 року Угорщина підписала 15-річний газовий контракт з Росією з можливістю перегляду через 10 років. Було домовлено про постачання газу в обхід України, і що Угорщина буде отримувати по 4,5 млрд кубометрів газу на рік - 3,5 млрд - через Сербію по газопроводу "Турецький потік", а один мільярд - через Австрію.

Тоді цей контракт спричинив конфлікт з Україною.

"Уряд оцінює, що купівля газу з Росії є дешевшою та технологічно більш доступно, ніж на відкритому ринку", - пояснює Рац.

Використання альтернативного газпроводу з Австрії не зможе забезпечити всі потреби Росії.

Експерт пояснює, що у липні 2022 року керівник МЗС Петер Сіярто домовлявся про збільшення постачання газу з Росії, щоб продовжувати його експорт до дружньої Сербії, що демонструє помилкову енергетичну політику Угорщини.

"Цей візит Сіярто до Москви - це для того, щоб закрити дірку в газовому балансі. Купівля 700 млн кубометрів газу - це короткотермінова річ - це необхідно, бо до підйому цін Угорщина продавала 500 млн кубометрів газу Сербії".

Роль виборів

За уряду Орбана, угорська політика щодо України також використовується для завоювання симпатій угорців на виборах, зазначає Рац. Це особливо проявилося під час виборів 2022 року, адже Орбан опинився в дуже незручній ситуації, коли почалася повномасштабна війна проти України, а опозиція почала критикувати його за дружбу з Путіним.

"Коли війна почалася, Орбан та його партія перебували в розгубленості. Але потім вони почали звинувачувати опозицію в тому, що вона хоче залучити Угорщину до війни, а самі обіцяли, що Угорщина не стане учасником цієї війни".

Після виборів Угорщина почала поступово змінювати свою політику щодо України і підтримала надання їй статусу кандидата в члени ЄС. Але кардинальних змін у політиці щодо Росії не сталося, бо інтереси уряду Орбана щодо дешевої енергії лишаються.

Цієї ж логіки завоювання симпатій на виборах стосується і політика щодо угорської нацменшини на Закарпатті.

Хоча угорська громада в Україні (приблизно 150 тисяч) є меншою за аналогічні в Румунії (понад 1 млн), Словаччині (приблизно 500 тисяч) та Сербії (250 тисяч), саме вона опинилася у фокусі уваги уряду Орбана.

"Захист угорських громад в усіх сусідніх країнах - це один із основних напрямків угорської зовнішньої політики. Але коли Орбан прийшов до влади у 2010 році він зробив можливим для угорців за кордоном отримувати угорські паспорти і голосувати на угорських виборах", - нагадує Андраш Рац.

Більшість угорців, які живуть поза межами Угорщини, голосують на виборах за партію Орбана, і той цьому всіляко сприяє.

"Жорстка політика щодо України використовується, щоб мобілізувати меншини за кордоном на свою користь на виборах. Угорцям в Румунії чи Словаччині на прикладі України показують - бачите, ми турбуємося про ваші інтереси. Тож політика щодо України - це засіб, а не мета", - пояснює він.

Чи можна поліпшити відносини?

На думку Дмитра Тужанського, вихід з глухого кута в українсько-угорських відносинах залежить виключно від зміни політики Угорщини щодо Росії.

"Залежатиме від того, чи сприймає Угорщина Росію як небезпеку. Другий фактор - це наскільки Угорщина лишається євроатлантичною, якщо й далі займатиме ізоляціоністську позицію, антизахідну позицію, тоді шанси порозумітися стають мінімальними", - пояснює експерт.

На його думку, зараз актуальним стало питання, скільки угорців планує залишитися в Україні через війну і угорська громада через дії Москви перебуває під загрозою.

Тужанський не впевнений, що навіть поступки Угорщині щодо мовних та освітніх питань можуть принести зміни.

У цих умовах, на його думку, варто спробувати вплинути на Угорщину через німецьких політиків.

"Ключове для України - це німецькі еліти та німецький бізнес. В нас про цей рівень взагалі не знають і не здогадуються".

Він також припускає, що Орбан може змінити політику у разі поразки Трампа, якого відкрито підтримує, на виборах 2024 року.

"Я думаю в календарі Орбана - це рубіж, після якого він може змінити свою позицію", - відзначає Тужанський.

Поки ж український експерт пропонує робити позицію України більш зрозумілою для угорців, пояснювати, що Україна не хоче асимілювати закарпатських угорців, а хоче їх інтегрувати, намагатися уникати політизації відносин.

На думку Андраша Раца, варто намагатися розвивати співпрацю в тих секторах, де це є можливим, інформувати українське суспільство про реальний стан речей в Угорщині, і навпаки угорців - про ситуацію в Україні. Інакше користь від кризи у відносинах двох країн отримає Росія.

"Росія намагається використати цю ситуацію - згадаємо провокативні листівки чи напад на угорський центр на Закарпатті. Російська пропаганда в Україні розповідає про угорський сепаратизм, а в Угорщині - про український фашизм, який порушує права угорської меншини", - відзначає він.

Для цього, на думку Андраша Раца, необхідно мати в Угорщині потужних дипломатів та проводити заходи за участі угорців, які інформуватимуть про події в України.

"Потрібні дипломати, посол рівня Любов Непоп (посол України в Угорщині у 2016-2022 роках. - Ред.), в якої чудовий рівень володіння угорською".

Експерт пропонує якомога частіше запрошувати в Україну угорських журналістів і фотокореспондентів, і за можливості організувати в різних містах і селах Угорщини фотовиставки їхніх робіт, а для спілкування з аудиторією запросити етнічних угорців, яких служать в лавах ЗСУ.

"Їхнє слово, і сама презентація подій угорською мовою буде багато важити для місцевих мешканців", - відзначає Рац.

Історії етнічних угорців в лавах ЗСУ вже викликають увагу українських та угорських ЗМІ. Наприклад, історія доцента УжНУ, математика Віктора Трошки, який пішов добровольцем в армію.

Знаменитістю в Угорщині є і професор УжНУ Федір Шандор, який викладає студентам з окопів.

В Україні для поліпшення сприйняття Угорщини, на думку Раца, варто інформувати про позитивні моменти у відносинах двох країн:

"Є позитивна історія - сотні тисяч українців побували в Угорщині після початку війни, переважно транзитом. Я не бачив їхні історії в українських ЗМІ. Є багато історій про українців в Німеччині, Польщі, але про українських переселенців в Угорщині - ні", - відзначає експерт.

Він нагадує, що Угорщина з 2014 року лікує українських військових у своїх лікарнях, переважно тих, хто отримав тяжкі опіки.

Вагомим плюсом може стати експорт зерна через Угорщину.

"Українська політика не експортувати зерно через Угорщину змінюється. Міністр сільського господарства Іштван Надь приїжджав саме для цього в Україну у липні", - каже Рац.

Під час візиту Надя було оголошено, що Україна та Угорщина разом звернуться до ЄС, щоб збільшити можливість експорту через угорсько-український кордон.

Рац нагадує, що колись загиблий агробізнесмен Олексій Вадатурський був одним з провідних гравців на ринку зерна в Угорщині, а назва його компанії "Нібулон"("Николаев-Будапешт-Лондон") відображає цей період. І зараз Угорщина може допомогти Україні зі збільшенням агроекспорту.

Експерти також вважають, що Україні треба продовжувати спілкування як з керівною партією, так і опозицією.

У жодному разі, на думку Раца, не можна ставити лише на співпрацю з опозицією.

"Щонайменше ще 4 роки Орбан буде прем'єром. І немає сенсу інвестувати час лише у відносини з опозицією. А якщо це буде зроблено відкрито, це роздратує уряд, який звинуватить Україну у втручанні у внутрішні справи", - пояснює він.

"На опозицію немає сенсу повністю покладатися. Вона програла вибори, продовжує між собою сваритися", - вважає Тужанський.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!