Доросле дитинство Тані Поставної

Рецензія члена журі Марти Шокало на книгу Тані Поставної "Листи з пошти на маяку", яка увійшла до короткого списку в номінації "Дитяча Книга року ВВС 2021".

"Є у старості одна безумовно чудова особливість - це купа вільного часу. Я усвідомив це сьогодні, коли спостерігав за тим, як молоко розчиняється у чаї".

Ось такими словами починається книга Тані Поставної "Листи з пошти на маяку". Незвичний початок для дитячої книжки, правда ж?

Це - фірмовий стиль авторки: розказувати історії дітям по-дорослому.

Як у вірші Олександра Олеся журба обнімається з радістю, так у Тані Поставної - зі старістю юність обнялась.

Так було ще в її першій книжці "Коли я була лисицею", яка у 2019 році також потрапила до короткого списку Книги року ВВС. У тій книжці дівчинка разом із дідусем переживала смерть бабусі.

У "Листах" - кілька історій дітей з різних куточків світу, яких об'єднує те, що нам про них розказує дідусь-листоноша, який живе на маяку. Це листи, написані дітьми, в яких вони діляться своїми радостями і тривогами.

Аду сумує з приводу переїзду в іншу країну зі свого квітучого острова-городу.

Мілагрос зживається із думкою про розлучення батьків та новою зведеною сестрою.

Олафер сумує за батьками, які вирішили без нього розвіятися, і по-новому відкриває свою бабусю, яка купається у крижаному океані і сумує за дідусем, з яким вони прожили все життя.

Хлопчик Лін допомагає своєму татові продавати туристам статуї будди і ставить їм дорослі питання: "То ви вже навчилися не страждати?"

Зулу сумує за своїм старшим братом, який поїхав на заробітки, а також постійно виглядає тата, який рибалить в океані.

Але у цій книжці є місце і для див. У Ліна є друг - Блакитний Пес, якому 350 років. Зулу дмухає на океан, щоб він заспокоївся, а також збирає різні сорти дощів у банки.

"Так за один сезон дощів у моїй колекції з'явилися легкий березневий дощ із веселкою, квітнева злива з запахом мокрих равликів, нічна гроза з блискавками і моя улюблена - липнева злива з запахом мокрого піску та кокоса".

Читання "Листів" мені нагадало прогулянку темною вулицею повз будинки з незаштореними вікнами.

Коли ти на мить стаєш свідком чужого життя, відчуваєш затишок дому, уявляєш, про що люди говорять і що вони зараз збираються робити. Десь там на кухні кипить чайник, і скоро всі сядуть вечеряти…

Отаким домашнім теплом оповита книжка Тані Поставної. Вона розповідає дітям про головні речі - як важливо любити, піклуватися один про одного, розуміти іншого, співчувати.

Ця книжка - це одночасно подорож світом і подорож життям.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.